Кохання завжди оспівувалось у творах митців. Шекспір, який жив у Єлизаветинську епоху, за часів правління королеви Єлизавети І. Найвидатніший драматург Англії усіх часів написав драму Ромео і Джульєтта у 1595 році. Це перший етап творчості Шекспіра. Тоді він писав в основному ліричні комедії.
Драматург будував сюжет на основі старовинної легенди XIV ст. Події відбуваються в Італії, у місті Вероні. Шекспір чудово знав звичаї й побут італійців, тому докладно їх описував в драмі. Він описав як жило суспільство. Було багато свят, маскарадів, балів та танців. Рівноправ'я жінок з чоловіками звісно ж не було. Чоловіки мало працювало, основна робота робилась жінками. Проте чоловіки мали головний і святий обов'язок - захист батьківщини та честі роду. В місті був правитель - князь, який керував справами та розпоряджався людськими долями.
Вишивка - це душа нашого народу. Розглядаючи різноманітні орнаменти, можна зрозуміти, чим жили люди, у що вірили, що цінували. Вишивав наш народ рушники, ікони, картини, вбрання. Вишивка символізувала здоров’я і красу, віщувала щасливу долю. Вишивані речі передавали із покоління в покоління, тому вони ще символізували родинну пам'ять.
Вишивані рушники та одяг були оберегом людини від лихого ока та зла. Коли людина створювала речі, то вона вкладала у них усю душу, намагаючись зробити справжній оберіг. Роздивляючись тонку роботу майстрів, можна тільки дивуватися їхній закоханості у роботу та щирій вірі у те, що їх виріб обов’язково принесе людині щастя, добробут, любов.
