Анализ стихотворения толстого ты знаешь край

Повесть льва николаевича толстого «юность» с необыкновенной искренностью, глубиной, трепетом и нежностью передает нравственные искания, осознание своего «я» , мечты, чувства и душевные переживания николая иртеньева. повествование ведется от первого лица, что еще больше сближает нас с главным героем. возникает ощущение, что именно тебе николенька открывает свою душу, свой внутренний мир, рассказывая о событиях, происходящих в его жизни, о своих мыслях, настроениях и намерениях. «юность» написана в форме автобиографической прозы. на мой взгляд, именно это облегчило толстому написать картину внутренних движений человека. ведь лев николаевич, по словам чернышевского, «чрезвычайно внимательно изучал типы жизни человеческого духа в самом себе» . в начале повести николай объясняет, с какого момента для него начинается пора юности. она наступает с тех пор, когда ему самому пришла в голову мысль о том, что «назначение человека есть стремление к нравственному усовершенствованию» . николаю 16 лет, он «поневоле и неохотно» готовится к поступлению в университет. его душу переполняют размышления о смысле жизни, о будущем, предназначении человека. он пытается найти свое место в окружающем обществе, стремиться отстоять свою независимость. преодолеть «привычные» взгляды, тот образ мыслей, с которым постоянно соприкасается. «мне казалось так легко и естественно оторваться от всего прошедшего, переделать, забыть все, что было, и начать свою жизнь со всеми ее отношениями совершенно снова, что прошедшее не тяготило, не связывало меня» николай находится в том возрасте, когда человек наиболее полно ощущает себя в мире и свое единство с ним и, в то же время, осознание своей индивидуальности. в университете иртеньев становится человеком определенного социального круга, и его пытливость, склонность к самоанализу, анализу людей и событий приобретает еще более глубокий характер. он чувствует, что стоящие на ступеньку выше аристократы также неуважительно и высокомерно относятся к нему, как он сам к людям более низкого происхождения. николай сближается со студентами-разночинцами, хотя его и раздражали их внешний вид, манера общения, ошибки в языке, но он «предчувствовал что-то хорошее в этих людях, завидовал тому веселому товариществу, которое соединяло их, испытывал к ним влечение и желал сблизиться с ними» . он приходит в конфликт сам с собой, так как его также привлекают и манят «прилипчивые нравы» светского образа жизни, навязанные аристократическим обществом. его начинает тяготить осознание своих недостатков: «меня мучит мелочность моей жизни… я сам , а все-таки имею силы презирать и себя, и свою жизнь» , «я трусил сначала… - стыдно…» , «… разболтался со всеми и без всякой причины солгал…» , «заметил при этом случае за собой еще много тщеславия» .

ШЕРЛОК ХОЛМС (англ. Sherlock Holmes) - герой повісті А.Конан Дойл «Етюд у багряних тонах» (1887), «Знак чотирьох» (1890), «Собака Баскервілів» (1902) і збірок оповідань «Пригоди Шерлока Холмса» (1891 ), «Спогади про Шерлока Холмса» (1892-1893) та інших. Образ незвичайно людини, здатного розгадати якусь головоломну ситуацію, пояснити щось, що здавалося незрозумілим, з'явився в літературі до Конан Дойла. Едгар По створив Дюпена і Леграна, попередників Ш.Х. У.Коллинз написав детективний роман «Місячний камінь», де професійний сищик і проникливий сільський лікар розгадують неймовірно заплутану історію викрадення індійського алмаза. А. К.Доіл продовжив розробку жанру і зробив це настільки успішно, що багато читачів повірили в реальність Ш.Х., почали писати листи на Бейкер-стріт, де, як відомо, жив цей геніальний сищик, ділячи квартиру зі своїм другом і літописцем доктором Ватсоном. Подібну пару першим описав Е. По - поруч з непересічною особистістю перебувала людина вельми звичайних достоїнств, недурний, але і не здатний осягнути хід міркувань свого друга і тому потребує поясненнях, які також необхідні і читачам. Доктор Ватсон - зацікавлений гач, а часто і учасник пригод Ш.Х., із захопленням стежить за його роботою і описує її в своїх розповідях. Завдяки його записам нам стали відомі методи, звички і особливості Ш.Х. Воістину це був зовсім унікальна людина, його розум не знав рівних, і він вибрав незвичну сферу застосування своїх талантів - криміналістику, віддавши власний інтелект розслідуванням незрозумілих убивств, страшних загадок або таємничих зникнень. Як суперник Ш.Х. (Правда, досить смішного і на подив нетямущого) виступає професійний сищик Скотланд-Ярду Лейстрейд, часто приписують собі успіхи знаменитого детектива-любителя. За традицією, започаткованою в англійському дендизмом, любитель, який робить що-небудь з одного тільки інтересу і власного задоволення, вище професіонала, який працює заради шматка хліба. Саме тому Конан доїв за до доктора Ватсона всіляко підкреслює, що його герой - джентльмен, люблячий на дозвіллі розгадати одну-дві кримінальні загадки і вибирає найбільш цікаві для себе. Ш.Х. може відмовитися від справи герцога, який обіцяє нечуваний гонорар, і зайнятися історією простий гувернантки, яка не має ні гроша. Король Богемії пропонував йому дорогоцінний перстень, але Ш.Х. попросив натомість лише фотографію жінки, яка змогла розкусити його задум і викликала тим самим його захоплення. Особливу чарівність цього образу пов'язане з тим, що в ньому дивовижно поєднуються неймовірна сть, гострий розум з простими людськими симпатіями і слабкостями. Ш.Х.- прекрасний скрипаль, він любить музику, тютюн і часом здатний цілими днями лежати на дивані, розпалюючи люльку і дозволяючи собі роздумів. Але періоди апатії змінюються приливами шаленою енергії, і ось він знову готовий мчати на інший кінець Лондона, щоб влаштовувати засідку або вивчати місце події. Блискуча розгадка і піймання злочинця - звичайний фінал таких історій. Проникливість Ш.Х. здається надприродною, але його пояснення завжди прості, і недогадливий доктор Ватсон з досадою констатує, що і він міг би сам здогадатися, якби звернув увагу на ту чи іншу деталь. «Ви дивіться, але ви не гаєте, а це велика різниця», - пояснює Ш.Х. секрет свого мистецтва. Нащадками Ш.Х. в детективному жанрі стали Еркюль Пуаро, комісар Мегре і багато інших персонажів