более года назад
Проблема отношений между близкими людьми , гораздо важнее других вопросов, с которыми мы сталкиваемся в жизни. Понять, что для нас является главным, кто необходим нам, без кого наша жизнь неполноценна, определить жизненные ценности необходимо каждому из нас. Хорошо, если человек вовремя понял это, как главный герой небольшого рассказа Чингиза Торекуловича Айтматова "Красное яблоко". Недопонимание и конфликты, которые бывают в каждой семье, стали причиной расставания Исабекова и его супруги. Казалось бы, незначительное событие, прогулка Исабекова с дочкой Анарой и неожиданная находка, большое красное яблоко, стали толчком для осознания того, насколько важны были для него жена и дочь. Воспоминания юности, когда точно такое же яблоко он предложил понравившейся девушке, которая отвергла его герою понять, что есть только одна женщина, с которой он готов жить вместе и которой хотел бы подарить яблоко. Красное яблоко в рассказе становится символом настоящей любви, а сама история заставляет читателя задуматься о глубоких философских вопросах. Исабеков пишет жене Сабире, чтобы вернуть то, что едва не потерял. Проблема отношений между людьми, умение признать ошибки и переосмыслить свою жизнь актуальна и в нашем столетии, как и в , когда писатель создал своё произведение.
Объяснение:
Не за что
Объяснение:
У повісті «Захар Беркут» автор зобразив запеклу боротьбу між тухольською громадою і монгольськими завойовниками. Тому дійові особи твору поділяються на дві групи: з одного боку — ті, хто виступає за тухольців на чолі із Захаром Беркутом, а з другого — монголи на чолі з Бурундою і ті, хто перейшли на їхній бік, зокрема Тугар Вовк.
Таким чином, у цей вирішальній час кожен персонаж робить свій вибір - служити рідному народові чи його ворогам. Залежно від цього персонажі поділяються на позитивних і негативних.
Наприклад, боярин Тугар Вовк - негативний персонаж. у тяжкий для його батьківщини час він стає зрадником, іде служити ворогові. Тугар Вовк вибрав зраду, яка, як він вважав, принесе йому владу і багатство, але тим самим позбувся поваги громадян та любові доньки, яка відмовилася через це від батька і прямо казала, що "не має вітця"
Захар Беркут теж робить тяжкий вибір: між життям сина і безпекою рідного краю.
Він відмовляється відпустити монголів, які мають його сина у заручниках - бо вороги можуть повернутися з помстою. Захар добре розуміє, що може втратити сина, але майбутнє громади йому дорожче.
