Розповідь ведеться від імені оповідача, який був свідком зображених у творі подій, тобто від першої особи. Це близька людина головному героєві повісті Вільяму Леграну, його друг. У повісті «Золотий жук» Едгар По використовує композиційний принцип «розповідь в розповіді» Сюжет твору вміщено в додаткову оповідь (що може передувати сюжету або утворювати його «рамку»), а розповідач перебирає на себе роль свідка описуваних ним подій. Такий б побудови твору дає змогу представити різні точки зору на зображуване.
ответ:Зрозуміло, найголовніший моральний закон буття – це не зводити видиме в статус єдино значимого. Якщо людина красива, це ще не означає, що її душа відповідає оболонці.
Навпаки, більшість красенів – егоїсти і дурні, однак суспільство продовжує цінувати їх вище, ніж людей, які обдаровані справжніми чеснотами.
Це помилкове поклоніння призводить до абсурдних культів безсердечних і порожніх манекенів, а істинно прекрасні особистості залишаються незрозумілими.
Карнавальна фальш, лицемірне дотримання пристойності і загальноприйнятих установок становили непорушний закон вікторіанської епохи, в якій не ужився розумний, сміливий і оригінальний письменник Оскар Уайльд.
Мораль роману «Портрет Доріана Грея» вказує на те, що будь-яке абсолютне поклоніння несе за собою небезпеку. Можна любити, творити, насолоджуватися, але при цьому залишати місце для тверезого осмислення своїх вчинків.
Персонажі схильні до імпульсивності, в цьому їхня біда: Сибіла після розриву кінчає життя самогубством, Доріан, переможно і зі злістю кидається з ножем на картину. І всі вони стали жертвами своїх ідеалів – така ціна засліплення.
В розумних межах цинізм допомагає людям не робити подібних помилок, саме цьому вчить автор, зображуючи лорда Генрі.
Объяснение:
