Тезисный план к повести тургенева "ася". больше

Каким было Бородинское сражение

Бородинское сражение – это самое знаменитое сражение Отечественной войны 1812 года. После продолжительных отступлений русская армия во главе с Михаилом Кутузовым решила дать отпор французским захватчикам.

Наверное, в то время все солдаты были переполнены чувством патриотизма, ведь они отдавали свои жизни ради России и ее столицы. На Бородинское поле вышла огромная армия. В ходе сражения русские воины продемонстрировали французам доблесть, мужество и храбрость. Наши солдаты были настроены только на победу. Михаил Лермонтов посвятил стихотворение Бородинской битве, где прославил русских военных. Они встали на защиту Родины без раздумий, жертвовали собой, отчаянно сражавшись за Москву:

“Плохая им досталась доля:

Не многие вернулись с поля…

Не будь на то господня воля,

Не отдали б Москвы!”

Решение о сдаче Москвы

Хотя город французам все-таки сдали, русские солдаты не утратили дух патриотизма. Конечно, Михаилу Кутузову нелегко дался приказ о сдаче столицы, но это был вынужденный шаг: чтобы можно было Россию, нужно было пожертвовать Москвой. Я считаю, что это смелое и мудрое решение, которое учит нас тому, что иногда для достижения лучшего результата от чего-то нужно отказаться.

Безусловно, память о Бородинском сражении живет в сердцах наших современников и будет жить в сердцах потомков еще долгие годы. Оно вселяет в нас чувство патриотизма, гордости за русский народ стоять до конца. Даже во время Великой Отечественной войны люди возвращались к истории, искали в опыте ответы на вопросы, чувствовали силу непобедимого русского человека. Они с любовью вспоминали, как русский народ уже выигрывал войну, начатую другим государством.

Я уверена, что мы не должны пренебрегать памятью о подвигах наших героев. Люди обязаны знать о примерах мужества и патриотизма, чтобы любить свою Родину еще больше. В конце концов, гордиться Отчизной – не стыдно, особенно если это Россия.

У1931—1932 pp. у роман увійшли образи майстра і маргарити, а в 1937—1938 pp. з'явилася остаточна назва — "майстер і маргарита". у творі порушуються найважливіші моральні й філософські проблеми: свобода і насильство, художник і влада, сенс буття людини, духовна сутність світу, кохання, призначення особистості та вибір її позиції. показано духовну градацію суспільства у культурно-історичному контексті, людини й всього світу. цій головній темі підпорядковані інші: історія загибелі ієшуа га-ноцрі, трагічна доля майстра і його роману, життя івана бездомного, пригоди воланда з його почетом та ін. м. булгаков болісно переживає, що світ утратив свою духовну сутність, люди забули про бога, про вічні цінності, а це неминуче веде до трагедії. на його дум-ку, протиставити будь-якому насильству можна лише одне — силу духу людини, її творчість, внутрішню свободу. тому в романі утверджується ідея високих людських цінностей — добра, справедливості, кохання, волі. ієшуа, майстер і мар-гарита втілюють ідею непереможності особистості, яка усві-домила силу своєї творчості та внутрішньої свободи. душі улюблених героїв м. булгакова непідвладні ні дияволу, ні земній владі. і це має стати запорукою майбутнього духовного відродження світу. "майстер і маргарита" — це "роман у романі". глави про життя москви 30-х років межують з розповідями на біблійні теми (роман, який пише майстер, інтерпретує відому історію зіткнення ісуса і понтія пілата, а також історію жертовної загибелі христа). це дає змогу письменникові розглядати сучасність з позиції вічності та через призму християнських цінностей. композиція роману побудована за принципом контрапункту, тобто поєднання різних, відносно незалежних сюжетних ліній, які розвиваються з різною швидкістю. це зумовлює певну поліфонію твору, його узагальнюючий характер. у побудові роману вбачається вплив григорія сковороди, у трактаті якого "потоп зміїний" викладено концепцію про існування трьох світів: земного, космічного і біблійного; кожен з них має дві сторони — зовнішню (ту, що всі бачать) і внутрішню (неви-диму). у м. булгакова земний світ уособлюють персонажі з московського життя 30-х років (берліоз, римський, варенуха, ласточкін та і до космічного належать воланд і його почёт (азазелло, коров'єв-фагот, кіт бегемот, абадонна, гелла). біблійний світ постає в історіях про ієшуа га-ноцрі,. понтія пілата, левія матвія, іуди, нізу та ін. така художня структура твору — не просто витвір фантазії митця. змальовуючи різні світи, м. булгаков наголошував на розриві між ними. люди живуть на землі і не думають про бога, про всесвіт. злободенні проблеми відсунули на другий план вічні цінності. а це означає, що світ утратив свою духовну ціль і летить у прірву. роман "майстер і маргарита" є попередженням людству про наслідки від порушення законів буття. окрім того, кожен із світів твору — земний, біблійний і космічний — має, згідно з концепцією г. сковороди, дві сторони-на перший погляд, у москві все благополучно, люди їдять, п'ють, розважаються, але насправді це суспільство давно хворе. тому на землю і приходить диявол в образі звичайного обивателя. використання мотивів г. сковороди є м. булгакову усвідомити прихований, нерозкритий зміст життя і показати його справжню сутність. характерною рисою композиції є також те, що епічна оповідь поєднується з ліричними відступами, у яких вияв-ляється авторська позиція. одна з найбільших таємниць роману — біблійний сюжет, який розгортається в уяві майстра. що це? євангеліє від бул-гакова? чи євангеліє від майстра? або євангеліє від воланда, як пишуть у деяких дослідженнях? і хто ж є насправді ієшуа га-ноцрі — христос чи ні? чим різняться він та єршалаїмські мешканці з біблійними героями? і в чому ж, нарешті, сенс такої літературної гри письменника із своїми персонажами та читачами? для чого всі ці загадки, перекручування імен і звернення до відомих подій? м. булгаков не претендував на те, щоб стати євангелістом нового