Джулiя була нiжною та доброю дiвчиною. Втiкаючи з полону думала що сама впораеться, але потiм зустрiла Iвана. В горах вона навчилась цiнувати життя, зрозyмiла що таке справжне кохання та те що, не всi люди такi злi та жорстокi. Пiсля смертi коханого вона була дуже вдячна за порятунок та навiть назвала свого сина в його честь. Мое ставлення до неи змiнвалось протягом твору, спочатку вона задалась менi настирною дiвкою яка не знала куди йти тому йшов хвостиком за Iваном, але далi я все зрозумiла насправдi вона була зовсiм не такою
