специфіка художнього простору полягає в тому, що він є художньо-відображеним простором і має естетичний зміст. митець у своєму творі, відтворюючи реальний простір, разом із тим формує певний художній простір, у якому відбуваються події. цей простір може бути великим і охоплювати кілька країн або виходити за межі земної планети, або ж навіть звужуватися до тісних меж однієї кімнати. художній час є способом існування мистецтва, одним із засобів оволодіння соціальним та індивідуальним часом, його відтворення та творення, збереження та перетворення. у xx ст. відбуваються суттєві зміни в художній практиці. поширюється вільна (монтажна) форма композиції літературних творів. майже одночасно з’являються безсюжетна література, безпредметний живопис, атональна музика, абстрактна скульптура.
