Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах».
Читаючи поезію ми гаємо,що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в цого серці спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам'яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Похмурий пейзаж хоче передати обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних. Але він хотів ужити всю свою силу щоб досягти мети, та все ж таки побачитись зі своїми рідними.
Объяснение:
1. 6 січня 1898р. народився на станції Дебальцеве.
2.працював на содовому заводі міста Верхнього в бондарському цеху.
3.навчався в двокласному міністерському училищі м. Верхнього.
4.Брав участь в Українській революції, спершу в армії УНР, пізніше в Червоній армії.
5. У 1917 році лисичанська газета “Голос рабочего” друкує вірш “Плач волн”, “Чи вже пора”.
6.1921 виходить його друга збірка “Поезії”.
7.вчився в Комуністичному університеті в Харкові (1922—23).
8.Належав до літературних організацій «Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ, ВУСПП.
9.одружився в 1922 році на Вірі Каперівні Берзіній.
10.У 1936 році поета приймають до Спілки радянських письменників.
11. 1948 рік. Сосюру відзначено найвищою тоді нагородою — Сталінською премією.
12. У 1951 році він знову зазнав обвинувачення за патріотичну поезію.
13.Помер 8 січня 1965 року.
