ответ: Буба — головна героїня повісті. Дівчині 16 років, вона не була ні дуже вродливою, ані дуже негарною, ані дуже високою, ні дуже низькою. Вона нічим не вирізнялася серед своїх ровесників, такі ж самі джинси і мартенси. А ось батьки Буби були відомими. Мама Буби — відома авторка жіночих романів, а тато — ведучий сльозливих телевізійних ток-шоу. У сім’ї Буба почувала себе нещасною, тому що її батьки були заклопотані, і не мали жодного уявлення про доньчине життя. « Як твої справи, Бубо? Усе гаразд? Буба подумала, чи батькові спало коли-небудь на думку, що кожну розмову він починає однаково. Нібищойно повернувся з далекої подорожі. Запитання, чи все в неї гаразд, було загальним, і аж ніяк не заохочувало Бубу до звірянь». «Уроки зробила? — так реагував на її появу батько, коли похмурий і погано поголений, долав шлях зіспальні до туалету. Він ніколи не чекав, доки донька щось скаже, тож вона й не відповідала». «Не вперше мати в присутності доньки розмовляла сама із собою, своїм тілом, колготами й пурпуровим светриком. Але вони настільки рідко зустрічалися вдома, що дівчина була вдячна їй навіть за постать у дзеркалі, яка час від часу зупиняла погляд на доньці, очікуючи схвалення в таких важливих справах, як колір шарфика, котрий мати саме приміряла»). І батьки Буби були нещасливі. Вони уникали розмов, брехали, дратувалися, у них не було часу для себе. Вони краще почуваються за межами родини, на роботі. Але Буба не лише переживає через відносини з батьками. Також вона переживає через нещасне кохання до Адася, з яким вона дружила з дитинства, а він її покинув заради її найкращої подруги Йольки. «Нарешті те, що Адась, той самий, з яким Буба знайома з дитсадочка і якого любить, почав зустрічатися з Йолькою. І що він навіть не подумав піти з Бубою на «Міс Сайгон», хоча в неї були два квитки». «Нещастям називала Буба й справу із криптонімом «Адась». Бо хлопець, здавалося, абсолютно її не помічав. Якщо й запитував у неї, то про Йольку. Якщо балакав, то про Йольку. А коли дівчина бачила його на перервах веселого й у чудовому настрої, то поруч завжди була Йолька». Йолька не була спражньою подругою Буби. Вона сміялася над Бубою, використовувала її в своїх цілях, підставляла на уроках, ображала через її уподобання до солодкого.
Объяснение:
«Былины - наша русская национальная гордость, «энциклопедия» древнерусской ЖИЗНИ, выражение несокрушимой мощи народного духа, беззаветной любви и служения Родине, страстной ненависти к внешним и внутренним врагам, глубокой нравственной ЧИСТОТЫ и духовной красоты народа. Былины эпические поспи о событиях Древней Руси, возникшие и народной среде отразившие народные идеалы» - так характеризует современная фольклористика значение, содержание и происхождение былин.
Изучение литературы в V классе открывается чтением одной и лучших русских былин. Былины продолжают знакомство учащихся с устным народным творчеством, начатое в IV классе.
Велика роль былинного эпоса в идейно-нравственном и художественном развитии учащихся. Школьников не могут не увлекать героические сюжеты былин, их персонажи - могучие богатыри, «оберегатели» родной земли, совершающие великие подвиги. Однако особая, песенная форма повествования, сложный для неопытного читателя строй вольного стиха со своеобразным ритмическим рисунком, необычные для современного литературного языка особенности речи - все это при первом самостоятельном чтении отпугивает учеников и мешает возникновению того интереса, на который мы вправе рассчитывать. Поэтому перед учителем встает задача первоочередной важности: чтобы заинтересовать детей былинным творчеством родного народа, необходимо прежде всего подготовить их как читателей к восприятию героических песен.
Правильное чтение открывает перед пятиклассниками занимательность содержания былины и дает первое представление о художественном своеобразии этого? вида устной поэзии- медлительном и величавом развитии действия, различных повторениях, общих (или типических) местах, являющихся основой былинного повествования, гиперболических описаниях богатырства героев. Но глубина и значительность
Объяснение:
