Архитектура – это некое порождение и отражение общественного сознания и бытия, она призвана удовлетворять эстетические потребности общества. Эволюция архитектуры неотделима от эволюции человечества. Любые достижения и проблемы архитектуры невозможно отделить от общественных достижений и сложностей. Для архитектуры важнее полное удовлетворение потребностей общества при равных взаимоотношениях с природной средой, а не развитие какого-либо преобладающего стиля. Например, популярный архитектурный стиль барокко не привел к сооружению экологических зданий, которые бы находились в равновесии с природной средой и полностью бы удовлетворяли потребности общества. Таким был и поздний модернизм.
Объяснение:
XX столетие было критическим в развитии всего человечества: именно тогда обществом впервые была осознана неустойчивость его развития и становления, которая привела к глобальным изменениям. Впервые было осознано, что необходимо более устойчивое развитие, которое основывается на стабильном строительстве и архитектуре.
Напевно кожен із нас замислювався над тим чи правильно поступила Ганна,що все життя приховувала і змовчувала.Хтось осуджує Ганну,а хтось виправдовує і жаліє.Не проживши життя Ганни не зрозумієш її вчинок.Я Ганну не осуджую бо в першу чергу вона думала про сина.Немаючи змоги самій виростити і виховати дитини,підкидає сина багатим бездітним людям.Але сама іде наймичкою,щоб бути рядом.Ніхто не розуміє що творилося в неї в душі.Радіючи кожного ранку коли малий Марко називав її мамою вона піклується про дитину,а ввечері плаче і проклинає свою долю.Навіть коли вмерла стара Настя,а Марко виріс і настав час одружуватися то відмовилася наймичка.Мотивуючи тим,що з її сина будуть насміхатися,бо він багатий,а вона наймичка.Наймичка натура-безмірно глибша,почуття у неї сильне,любов до сина перемагає все інше.Вона і тут ставила насамперед благополуччя свого сина.Вона каралася весь вік в чужій хаті,але була щаслива,хоч і на хвилинку,бо з нею був її син.Коли ж занедужала всі переживали і ось тоді вона вирішила відкрити свою тайну.Вирішила зняти гріх із душі,перед смертю все розповіла.
Мені здається,що кожна любляча мати,в такій ситуації,вчинила б як наймичка.Головне, щоб дитина ні в чому не потребувала,а любов свою віддавати можна і наймичкою.Тільки як жити з таким тягарем?Як винести всі тяготи долі?Але материнська любов всесильна і витерпіти можна все заради щастя дитини.
Ганна-сила,благодать,милість Божа.І завдяки цьому вона перенесла всі тяготи і незгоди долі.Все життя каралася,що Марко не знає хто його мати.Але перед самою смертю все розповідає і цим самим знімає камінь із своєї душі.
Мені здається,що запізно вона розповіла.Не змогли вони з сином наговоритись.Марко зрозумів би і прийняв,бо він її любив.
Объяснение:
УДАЧИ!
