Міністерство освіти і науки України
Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського
Філософський факультет
Кафедра культурології
Якубова Аліє Аблямітовна
ЛЮДИНА У МИСТЕЦТВІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ
Дипломна робота
на здобуття кваліфікаційного рівня «Спеціаліст»
за спеціальністю «Культурологія»
Науковий керівник: Д-р філос. наук Берестовська Д.С.
(Дата, підпис)
Рецензент: к. філос. н., доцент Цвєтков А.П.
(Дата, підпис)
До захисту допускаю: зав. кафедрою політичних наук д. філософ. н. професор Берестовська д.с
(Дата, підпис)
Результати захисту :
(Оцінка)
Сімферополь - 2006
Объяснение:
Міністерство освіти і науки України
Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського
Філософський факультет
Кафедра культурології
Якубова Аліє Аблямітовна
ЛЮДИНА У МИСТЕЦТВІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ
Дипломна робота
на здобуття кваліфікаційного рівня «Спеціаліст»
за спеціальністю «Культурологія»
Науковий керівник: Д-р філос. наук Берестовська Д.С.
(Дата, підпис)
Рецензент: к. філос. н., доцент Цвєтков А.П.
(Дата, підпис)
До захисту допускаю: зав. кафедрою політичних наук д. філософ. н. професор Берестовська д.с
(Дата, підпис)
Результати захисту :
(Оцінка)
Сімферополь - 2006
Каждый из поэтов находит в осени свою прелесть. Пушкин сравнивает осень с моментом разлуки возлюбленных, парадоксально утверждая, что расставание может пробуждать больше чувств в человеке, чем сама любовь: "Так иногда разлуки час Живее сладкого свиданья."
Тютчев более традиционно сравнивает осень с человеческой старостью, об этом говорит слово "увяданье". Осень, как и старость связана для Тютчева со "страданием" и чем-то "зловещим" (предчувствием зимы и смерти). При этом в осени есть "умильная, таинственная прелесть," похожая на "кроткую улыбку." То есть, образ осени у Тютчева, как и у Пушкина, парадоксален и пробуждает одновременно противоположные эмоции: печаль и тоску - и наслаждение этой тоской.
Объяснение:
