Тому Слов'яни дуже любили Сонце. Воно щезає ввечері, , і кожного ранку знову з'являється в усьому своєму блиску та величі. Сонце сприймалось як жива істота , і як істота безсмертна та божественна. Як чисте світило що збуджує земне життя, Сонце вважалось божеством благим, милосердним
До Дажбога-Сонця герої слов'янських міфів і казок звертаються у важких випадках, і він допомагає їм.
