Для людини це нормально, якщо більшу частину свого свідомого життя вона проводить у пошуках себе. Ми приходимо у цей світ, і наш мозок розвинений лише настільки, щоб їсти і спати, а всі наші потреби задовольняють наші близькі. Але ми зростаємо, і нам стає цього мало. Ми хочемо бути самостійними, самі вирішувати свою долю, здійснювати якісь вчинки. Тут життя примушує нас вчитися, і виявляється, що це навчання супроводжуватиме нас протягом довгих-довгих років. У декого навіть воно триває до останнього подиху.
У пошуку себе, свого місця серед інших людей, свого життєвого призначення ми рідко вдовольняємося тим ступенем свого розвитку, на який нас поставила наша природа. Ми зазвичай прагнемо більшого. Тому вдосконалюємося. Вдосконалюємо наші фізичні дані, займаючись спортом. Вдосконалюємо свій розум, читаючи підручники і інші книги. Наповнюємо свій внутрішній світ, подорожуючи, вивчаючи найкращі витвори мистецтва. Прагнемо самі щось створювати. Тобто, ми шукаємо себе, виявляємо свої здібності, творчі особливості. І якщо нам вдається досягти в цьому успіху, про нас скажуть, що ми стали птахами високого польоту.
