Ніхто не хотів навчити розуму маленького гка: ні поважна курка, ні мудра сова, ні крук. Та от настала зима, повіяла завірюха, і треба було якимось чином рятуватися від негоди. Скрутно стало горобчикові — холодно, голодно. Почав він придивлятися, як добувають собі їжу інші горобці, як рятуються від холоду, і став робити так само. Багато чого навчився горобчик у старших і виріс дуже розумним.