План рассказа "сыновья" в.осеева​

  тема сочинения предполагает негатив в области использовании достижений в мире, одержимом жаждой наживы. я же могу предположить, что в этом меркантильном (денежно зависимом) мире судьба у научных открытий более счастливая, чем в мире противоположном.     в не далекие советские времена научно-исследовательская база нашей страны не уступала базе сша. но у нас в мире труда и занятости было принято ставить гриф "секретно" на любую разработку в пределах военного нии (научно-исследовательского института), причем на ближайшие 20 лет. это значит, что любая прогрессивная разработка была обречена 20 лет служить комплексу или лежать на полке в бездействии. так мы в нашем идеальном мире похоронили все разработки, которые могли бы множеству людей.     а в мире, одержимом жаждой наживы, срок секретности был год, максимум пять. все разработки, представляющие коммерческий интерес через год оказывались в конструкторских бюро гражданских производств.

Мені здається, що без друзів життя втрачає свій сенс, стає безрадісним, людина не може відчувати всієї повноти буття. по-перше, справжня дружба плекає інтерес до життя, виникаючи зі спільних зацікавлень чи захоплень. іноді вона з'являється ще в дитинстві як дар, цінності якого не усвідомлюєш. та поряд із другом почуваєшся по-справжньому щасливим: з ним ти ділиш горе навпіл, а радість примножуєш. яскравим художнім утіленням цієї думки є твір всеволода нестайка "тореадори з васюківки". життя яви й павлуші - чудовий приклад радісної підліткової дружби, яка не має ні зобов'язань, ні якогось тягара. невідомо, чи збережуть хлопці це світле почуття надалі. та прагнення мати й берегти друга, розуміння важливості дружби дивовижним чином залишається одним із найсильніших уражень від цієї книжки в читачів уже декількох поколінь. по-друге, дружба міцнішає з часом, якщо люди здатні на тонку й послідовну роботу душі, щоб плекати, розвивати ці взаємини, - шліфуючи скарб дружби, вони самі зростають душею. і навпаки, вражена іржею байдужості, нещирості або заздрості, дружба руйнується. прикладом справжньої, вірної дружби для мене є мама зі своєю подругою галиною. вони познайомилися й зблизилися, навчаючись разом в універсітеті, а згодом тітка галина переїхала зі свого міста жити до нас. ось тоді в моїх бабусі й дідуся з'явилася ніби ще одна донька. з часом дружба дівчат міцнішала, і, хоч обидві вже мають дорослих дітей, так і світяться молодістю, життєлюбством. вони завжди підтримують і одна одні, і людей навколо. отже, дружба - це найкращий скарб в житті.