Объяснение:
Характеристики головних героїв твору «Джури козака Швайки»: Сашка, Грицька, Швайки
Хто ж такий Пилип Швайка:
Уміння, майстерність, хист - Кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяславської; знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей; ходить безшумно, безшелесно; наче нікуди не дивиться, а все бачить; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні.
Вольові якості -Сміливий, розумний витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе.
Сміливий, розумний витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе.
Почуттєві якості - Вірний товариш, турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків, дослухається до їхніх порад; любить рідну землю, гарно її знає, захищає від ворогів.
Висновок: Пилип Швайка – справжній лицар, його поважають усі козаки й бояться вороги; про нього йде слава як про спритного, відчайдушного, невловимого козацького вихідника.
Грицик та Сашко
Грицик - сирота, жвавий, моторний, непосидючий, гарячковитий, має зіркі очі, знає татарську мову, пасе панську і селянську худобу, лише його любить і слухає страшний бугай Петрик.
Санько - єдиний син у матері, яка його дуже любить і опікає, мрійливий, спокійний, розважливий, визнає першість Грицика, має талант характерника,уміє подумки віддавати накази і навіювати прохання.
-Вірні друзі, ровесники, їм по 12 років, живуть у Воронівці. Смілив кмітливі, відчайдушні: володіють шаблею(дерев’яною),гарно на коні тримаються, у майбутньому стануть побратимами.
Отцовская любовь порой не знает границ. В повести А. С. Пушкина “Станционный смотритель” рассказывается как раз о такой кроткой, но чистой и бесконечной любви. Поэт обращает внимание читателя на тему маленького человека, который никак не защищает себя от жизненных бедствий и кротко сносит все издевательства и несправедливость судьбы.
Самсон Вырин работает станционным смотрителем. Работа у него сложная. Любой путешественник может его обидеть и обвинить во всех грехах. Даже от побоев не всегда удается
В жизни Самсона была лишь одна отрада – дочь по имени Дуня. На нее всякий засматривался. Как-то раз на станцию гусар Минский. Ему сразу приглянулась молодая красавица. Отцовское сердце сразу почувствовало недоброе. Гусар обманом увез Дуню в город.
Безутешный Самсон пускается на поиски своей дочери. В городе он встречает гусара. Тот обращается с ним бесцеремонно и убеждает, что Дуня его любит и останется с ним. Самсону мельком удается увидеть дочь, а потом он в расстроенных чувствах возвращается домой.
Финал истории печален. От горя смотритель начинает заглядывать в рюмку и спивается. Вскоре он умирает. На могилу его наведывается дорого одетая барыня с тремя детишками.
Пушкин описывает историю маленького человека, который не смеет сказать и слово против воли судьбы. Вырин – воплощение человека, который терпеливо принимает жизненные удары, не смея защитить себя. Он покоряется воле рока и постепенно губит свою жизнь
