Кладовая солнца сжатое изложение 3 эпизода.​

Сочинение-миниатюра «мы в ответе за тех, кого приручили»   недавно я перечитала сказку "маленький принц" антуана де сент-экзюпери, которую впервые читала в девять лет. и как тогда, я испытывала радость, читая это замечательное произведение.  герой повествования — маленький принц, человек, прилетевший с крошечного астероида, где у него было три вулкана и роза, которую он любил, где он был счастлив. маленький принц пустился в путешествие, чтобы найти друга. на земле он его нашел. это был рыжий лис, дикий, одинокий, желающий иметь хозяина. и маленький принц его приручил. но маленький принц должен был идти, а лис — остаться. теперь маленький принц не мог жить без друга, нужен был тот, кто займет место лиса в его сердце. и он попросил летчика нарисовать барашка. для маленького принца новый друг не игрушка, которую можно выбросить, наигравшись, это — часть его жизни.  как больно, как жалко видеть бездомных животных, выброшенных на улицу прежними хозяевами. но для бездомного пса прогнавший его всегда остается хозяином, ему навсегда отданы верность и привязанность. в сердце животного нет места злости, обиде, злопамятности.  часто бывает, что отчаявшегося человека, стоящего на краю пропасти, не любящего никого и никем не любимого, спасает преданное ему существо, своей лаской и верностью растапливает лед в сердце, возвращает к жизни.  я считаю, что предать человека и прогнать животное — поступки в равной мере жестокие.  поэтому я призываю людей к ответственности за тех, кто был ими приручен. не выгоняйте их, , на улицу. будьте как маленький принц— человек с маленькой планеты с большим горячим сердцем. 

Відповідь: Софійка вмостилася у шафі, перебираючи світлини. І раптом…Вона, вже доросла, приїхала з Києва до свого містечка, перебирає світлини, допомагає з математикою Ростику та сину Сніжани. Потім вирішила прогулятись і надибала ресторан, який дуже схожий на казковий морський світ з її улюбленої казки. У відображенні побачила себе такою, якою завжди мріяла стати. Знайомий голос Вадима запросив її підсісти до нього за столик. Кулаківський як завжди був при грошах, він намагався вразити Русалоньку мерседесом, але їй було все одно. До того ж, вона почула, що він досі з Іркою Завадчук, яка постійно вимагає з нього гроші.

Коли збиралась піти з ресторану, вийшов його власник, у якому вона впізнала Сашка. Він подарував їй квіти, сказав, що хоче бачити її кожного дня і зробив пропозицію руки та серця…

Софійка вдарилася об дверці шафи. Вона повернулася назад. Це було майбутнє? Шафа прорипіла слово, дуже схоже на "потерпиш".

Обнадійливий ранок

Вадим знову розбудив дзвінком та сказав, що його дядько теж повертається додому, а також передав, що бабця за є її на вечерю, але вона відмовилась.

Софійка почула як хтось кричить її ім'я під балконом. То був Сашко, який казав, що сьогодні була повня. На щастя, все було тихо, і нічого містичного не відбувалося. На мить дівчинка відволіклася, бо побачила Валентина, який йшов разом з Іринкою та про щось радісно їй розповідав.

Все добре. Ця казка — щаслива.

Пояснення: