Напишите отзыв по книге кондуит и швамбрания​

Печорин описан автором так, что мы понимаем : он духовно мертв.  Рядом с Максимом Максимовичем, несчастной Бэлой и другими героями, он огарком ходит. 
Но порой кажется, что история с Верой все же отрицает "безнадежность" Печорина. Кажется, что уж ее он любил. Но , думаю, Григорий любил не столько женщину, сколько себя в ней. Вернись Вера именно к нему, к Печорину, вернись верной и понимающей любовницей, он бы тоже устал от ее любви и все понимания. 
Не думаю, что Печорин на возрождение в тех условиях.
Хотя Если бы он оказался прикованным к постели , да прочитал бы книгу о "новой "психологии, например, буддистской, то Окажись Григорий в замкнутом пространстве , засыпанным лавиной, с мудрецом, который был бы силен духовно и нравственно, то ,думаю, это бы увидеть ему по-новому предназначение человека в мире. Возможно, тогда бы он смог бы оторваться от своего равнодушия  и зацикленности на себе.

Енгельгардт віддав мене на чотири роки «разных живописных дел цеховому мастеру, некоему Ширяеву». Я брав участь в оздобленні приміщень сенату і синоду. Мені все цікаво. Петербург – величезне місто, я бував у різних митців.

Іван Сошенко. Одного разу в Літньому саду я побачив цього юнака, що перемальовував статуї. Познайомив його з видатними діячами російської й української культур: Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою. Друзі вирішили визволити його з кріпацтва. Для цього вони розіграли в лотерею портрет В.Жуковського (демонстрація портрета В. Жуковського), написаний К.Брюлловим, і за 2 500 крб. викупили Тараса у поміщика. Це сталося 22 квітня 1838 року.

Тарас Шевченко. Я був щасливий, на деякий час в мене навіть вселився світський біс. Але мене тягло малювати. Я вчився. Невдовзі рада Академії мистецтв нагородила мене трьома срібними медалями за картини.

Все частіше захоплювала мене література. Перші твори мої опублікував Є.Гребінка, а пізніше, 1840 року, я написав 8 творів і об’єднав назвою «Кобзар».

3.Учень виступає із самостійно підготовленим повідомленням.

Історія написання та видання вірша «Думка» («Тече вода в синє море…»).

Є. Гребінка в листі до Г.Ф. Квітки-Основ’яненка від 18 листопада 1838 р. про передання Шевченком творів для публікації в альманасі «Ластівка»: «Він мені дав гарних стихів на збірник». Автограф не відомий. У кінці 1838 року Шевченко передав Є. Гребінці текст вірша разом з кількома іншими творами для публікації в альманасі «Ластівка».

У першодруці вірш помилково приєднано до поезії «На вічку пам'ять Котляревському». У складальному рукопису «Ластівки» ці вірші містились як окремі твори: під поезією «На вічну пам'ять Котляревському» рукою переписувача було написано: «Т. Шевченко», вірш «Тече вода в синє море…» поет підписав власноручно: «Т. Шевченко».

Теорія літератури. Запис до літературознавчого словничка.

Ліричний твір – художній твір, у якому через образ ліричного героя висловлюються авторські думки, емоції, почуття..Виразне читання.

Учитель, а потім кілька учнів виразно читають вірш «Думка» («Тече вода в синє море…».Складання паспорта вірша.