Chchcjcujcj
08.08.2020 04:37

Сделать диалог между очумэловом и чеховым.

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
кар91
04.08.2020 18:55

Артур Грей – головний герой повісті «Пурпурові вітрила», виходець із знатного роду, єдиний син Ліонеля і Ліліан Грей. З дитинства Артур ріс у величному замку, його батьки були невільниками свого високого становища, проте хлопчикові це було чуже. Він відрізнявся живою і мрійливою ​​душею. Коли йому було вісім років, стало зрозуміло, що він схожий на лицаря або шукача пригод. Так, наприклад, побачивши картину розп’яття Христа, він вирішив зафарбувати цвяхи і кров на руках нещасного, бо вважав це неправильним. Його життя змінилася, коли у віці дванадцяти років він побачив картину з великим кораблем, що плив по хвилях. Він вирішив вирости і стати капітаном власного судна. Так все і сталося. Приблизно п’ять років він плавав з капітаном Гопом, який навчив його всім премудростям морської справи, а потім придбав свій трищогловий галіот під назвою «Секрет». Одного разу доля закинула Грея до берегів міста Лісс, поряд з яким розташовувалася село Каперни. Там, на вечірній рибалці, він випадково побачив сплячу дівчину і закохався в неї. Це була Ассоль. Дізнавшись від жителів села, що дівчина має славу, мало не недоумкуватої, оскільки з дитинства мріє про хороброго лицаря на кораблі з пурпуровими вітрилами, він вирішив її здивувати. Для цього Грей грунтовно підготувався, накупив достатньо червоного шовку, запросив музикантів і підготував своїх матросів до майбутньої зустрічі. Він розповів, що має намір одружитися на дівчині, так як це їхня доля. Уміння переходити від слів до справи, видавало в Артурі людину сміливу і надійну. Ассоль була щаслива, коли її мрія здійснилася. Вона анітрохи не сумнівалася, що все буде саме так. Так, Грей, ощаслививши дівчину, знайшов і сам щастя.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Ответ:
KOI228
07.03.2020 00:49
1.При чтении сказки Гаршина я испытала такие чувства, как презрение (к тем растаниям, которые не хотели бороться за свободу, и согласились мучиться в тесной теплице) , гордость за пальму и маленькую травку, которая решила поддержать пальму в еёжелании вырваться из теплицы. А в конце сказки - жалость к вырубленной пальме и вырванной с корнем травке. 
2. В начале сказки оранжерея предстает в лучах заходящего солнца сверкающей как драгоценный камень. 
3. Описание оранжереи затем резко затем резко меняется в связи с описанием мучений растений, которые растут не на свободе под голубым небом и солнцем, а теснятся в железных оковах теплицы. (нет места для просторного роста корням и листьям, не хватает света) 
4. Бразильский путешественних называет пальму её родным именем, так как её называет на родине - в Бразилии. Пальма напоминает ему о родине, он прикасается к её по стволу, как бы прощаясь с ней. 
Директор оранжерии называет пальму латинским названием, которое ей дали ученые и не признает названия пальмя, которое ей дали на родине в Бразилии. Когда пальма сильно выросла, директор приказал срубить её. Так что пальме близок путешественник из Бразилии, с её родины.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота