5-10 предложений какие личности противоречия и детельности профессора преображенского отмечает автор!

Кто рассказывает о Печорине в каждой части романа?

Первая часть романа.

В главе “Бэла” о главном герое повествует Максим Максимыч, штабс-капитан, который жил вместе с Григорием Александровичем в одной крепости:

“...Его звали... Григорием Александровичем Печориным. Славный был малый, смею вас уверить..”

В главе “Максим Максимыч” о главном герое рассказывает путешествующий офицер:

“Теперь я должен нарисовать его портрет….”

Вторая часть романа.

В главах “Тамань”, “Княжна Мери”, “Фаталист” читатели узнают о Печорине из его собственных дневниковых записей, которые главный герой ведет, чтобы разобраться в самом себе:

“..и не останется на земле ни одного существа, которое бы поняло меня совершенно”.

Из-за смены рассказчиков в произведении “Герой нашего времени” можно увидеть характер Печорина с разных сторон. Читатели постепенно узнают о духовных качествах главного героя, понимают, что могло повлиять на противоречивость поступков Григория Александровича.

Микола Васильович Гоголь – прозаїк, драматург, поет, критик, публіцист, визнаний одним із класиків.

Народився в селі Сорочинці Полтавської губернії в небагатій поміщицькій сім’ї 1 квітня в 1809 році.

Гоголь вступив в 1821 році до Ніжинської гімназії вищих наук.

У 1828 році Гоголь переїхав до Петербурга, там він служив чиновником. Там він був трохи розчарований, оскільки коштів на існування не вистачало, в актори його не приймали, літературна діяльність не вдавалася.

Під псевдонімом В. Алов в 1829 році він написав романтичний твір «Ганц Кюхельгартен». Після різкої критики на адресу книги, він сам же знищив її тираж.

Перша повість Гоголя «Басаврюк» з’явилася в 1830 році в журналі «Вітчизняні записки». Поступово він став зав’язувати знайомства з літературним гуртком Петербурга. Він спілкувався з О. Сомовим, бароном Дельвіг, П. Плетньовим, Пушкіним і Жуковським. Поступово з’являлися у пресі нові роботи Гоголя.

Серед них, «Вечір напередодні Івана Купала», «Сорочинська ярмарка», «Майська ніч». В альманасі «Північні квіти» була надрукована глава історичного роману «Гетьман». Однак його першим великим літературним успіхом стали «Вечори на хуторі біля Диканьки». В цих оповіданнях автор неймовірно яскраво зобразив український побут, з використанням веселощів і тонкого гумору.

У 1833 році письменник вирішив присвятити себе викладацькій діяльності, і вже через рік був призначений помічником професора на кафедрі історії Петербурзького університету. В цей період він цілком зайнявся вивченням історії України, що потім лягло в основу задуму «Тараса Бульби» . Усвідомлюючи всю силу театру, Гоголь зайнявся драматургією. Твір Гоголя «Ревізор» було написано в 1835 році, а в 1836 вперше поставлено. Через негативну реакцію публіки на постановку «Ревізор», письменник залишає країну.  Незабаром після цього, письменник поїхав за кордон до Швейцарії, Парижу, де завершив свій твір «Мертві душі».

У 1841 році, повернувшись до Росії, за до Болонського він домігся того, щоб в друк вийшов перший том «Мертвих душ». У другому томі відбилася духовна криза, що настигла письменника на той час. Незабаром душевний стан Гоголя погіршився.

4 березня 1852 року письменник помер, а за тиждень до цього спалив другий том “Мертвих душ” та всі свої рукописи.