АНДРІЙ
Вдача Андрія: «Андрій, мав живішу і трохи тоншу вдачу».
Характер: «А ще він був меткіший од свого брата; частіше верховодив у найнебезпечніших витівках і не раз завдяки своєму спритному розумові відкручувався від кари»; «Він не знав, що то значить обмірковувати, зважувати чи заздалегідь міряти свої й чужі сили».
Ставлення до науки: «Він був беручкіший до науки й опановував її легше, ніж тяжкі, дужі натури».
Гарний вояка: «Андрій увесь занурився в чарівну музику шабель і куль».
Поведінка під час розплати: «…видко було, як тихо ворушилися уста його і як він вимовив чиєсь ім'я; але не було то ім'я вітчизни, чи матері, чи брата — то було ймення красуні-польки. Тарас вистрілив».
ОСТАП
Вдача Остапа: «Остап без зайвих хитрощів скидав із себе свитку й клався долі, навіть у думці не маючи прохати помилування».
Ставлення до науки: «Старший, Остап, почав з того свою науку, що першого ж року втік додому». «…якнайстаранніше засів за нудотну книжку і незабаром став у перші лави».
Жага до воїнської справи: «Остапові, здавалося, був на роду написаний вояцький шлях і тяжке вміння вершити військові справи».
Мужній воїн: «Остап терпів тортури й катування, як велетень: ні крику, ні стогону не було чутно навіть тоді».
