Нащадок старовинного аристократичного роду Вільям Легран, переслідуваний невдачами і банкрутством, біжить з Нового Орлеана і оселяється на пустельному острівці Салівон поблизу атлантичного узбережжя зі своєю собакою — ньюфаундлендом і старим слугою Джупітером. Одного разу під час прогулянки було знайдено «золотого» жука, якого вони загорнули у шматок знайденого поблизу пергаменту. Прийшовши додому, Легран зовсім випадково виявляє на пергаменті зображення черепа, намальоване прихованими чорнилом, які проявилися від дії тепла — каміна в будинку Леграна. Розпитуючи про подробиці, Оповідач зауважує, що Легран сприймає цю знахідку як щасливе знамення. Слуга Джупітер був дуже схвильований поведінкою «масса Вілла», вважаючи, що золотий жук вкусив його в голову й хазяїн збожеволів. Та й дійсно, Легран поводився більше, ніж дивно: він бігав удень і вночі, шепочучи якісь слова, малюючи дивні знаки, лазив у гори. Через якийсь час Оповідач отримує від Леграна записку з проханням відвідати його з якоїсь важливої справи. Інтонація листа змушує Оповідача поквапитися, і він того ж дня опиняться у друга. Легран очікує його з нетерпінням і пропонує всім відразу відправитися в дорогу — на материк, у гори — в кінці експедиції вони зрозуміють, що він має на увазі. Мандрівники довго йшли, знайшли тюльпанове дерево. Джупітер заліз на нього, прибитий до суку череп і отримує вказівку пропустити золотого жука на шнурі крізь ліву очну ямку. Забивши кілочок туди, де опустився жук, Легран, скосивши траву, наказав копати під деревом. Через деякий час виявляється, що негр переплутав очниці і їхні зусилля виявилися марними. Легран переміряє все заново і вони відновлюють розкопки. Їх працю перериває відчайдушний гавкіт ньюфаундленда. Собака рветься в яму і знаходить два скелети. Через кілька секунд компаньйони виявляють скриню, в якій знаходиться справжній скарб — купи золота і дорогоцінного каміння. Подолавши насилу зворотний шлях, бачачи, що друг згорає від цікавості, Легран розповідає, що привело його до знахідки і розгадки шифру, який дозволив знайти скарби.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/zolotiy-zhuk-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
не раз ми зустрічали людей – які намагались повірити в дива, казки і в дивовижні речі які за розповідями мали неабияку популярність в давнину. такі речі частково залишились і сьогодні, проте чи несуть вони цей самий зміст що і колись, і що вони означають зараз? відповіді на ці питання ми можемо знайти у літературі початку лицарської доби і по-сьогодні.
лицар. для когось це людина яка готова здійснити великий подвиг заради або певних моральних цінностей , а для когось це людина котра живе при грошах і не відмовляє собі ні в чому . проте знаходяться і ті люди, котрі вміють протиставляти і те і інше. тобто вони вважають – лицар це той який незважаючи на своє становище є іншим. в хх столітті світ був на межі. люди намагались знайти того лицаря який би мав врятувати всіх від неминучих війн і трагедій.
зараз у нас не залишилось тих почуттів один до одного, які мали б запалити вогонь вічного добра і людству знайти правильний шлях щодо вирішення важливих питань і проблем. ми живемо тільки теперішнім і не задумуємось про майбутнє і про наших нащадків не кажучи вже про оточуючих. отже я може сказати те, що сьогодні слово “лицар” вже не несе того сенсу який був колись, адже світ так само як і наші погляди на життя змінюється із часом так, що не залишає нічого старого і важливого.
