Актуальны ли произведения м. е. салтыкова-щедрина в современном мире?

Звичайно, у кожного є свої обов'язки в сім'ї. наприклад, тато в сім'ї найчастіше заробляє гроші, майже завжди важкою працею. мами зазвичай пораються по господарству: готують їжу, прибирають у домі. діти мають простіші обов'язки: помити посуд за собою, витерти пил з меблів. у мене обов'язків не дуже багато, але я дорослішаю — і їх стає дедалі більше. вранці я мушу застелити після себе ліжко. якщо нікого немає вдома, то треба самому приготувати собі поїсти, в основному підігріти щось готове. прийшовши зі школи додому, я обі, потім витираю меблі від пилу, підмітаю та у разі потреби мию підлогу у своїй кімнаті. потім, якщо необхідно, йду за покупками: хлібом, молоком, яйцями тощо.  у вихідні дні звичайно справ стає більше. по-перше, у суботу доводиться їздити на ринок та мамі носити сумки. цього дня ми купуємо продукти на весь тиждень, а вже тижня докуповуємо найнеобхідніше: хліб, молоко, сметану тощо. потім вдома мамі після прання розвісити одяг на і. ось такі обов'язки є у мене. у дітей ще здавна були певні обов'язки, причому більше, ніж зараз, бо не було техніки, і тому дітям змалку доводилось рубати дрова для грубки, носити з колодязя воду тощо. їхні батьки теж з тієї самої причини були більш завантажені хатньою роботою. отже, сімейні обов'язки існували здавна, існують зараз, їх має кожна людина, що живе сама або з сім'єю. 

Когда мне говорят вспомнить что-нибудь хорошее, я сразу вспоминаю эту историю. Было воскресенье, весна. На улице стояла по-летнему теплая погода. Я вышла во двор и позвала своего щенка. Он очень красивый! Белая с черным пятнышком шерсть хоть и была короткой, но очень мягкой и приятной на ощупь. Его звали Ураган. Мы всегда гуляли с ним по выходным. Обегали всю улицу по кругу! Но... тода он не пришел ко мне. Не пришел он и на следующий день. Не пришел даже через неделю! Мы с мамой и старшим братом развешивали объявления, обзванивали знакомых, но ничего не Я уже совсем отчаялась когда-нибудь снова увидеть своего Ураганчика, но все равно продолжала искать его. Я сказала, что это одно из моих самых теплых воспоминаний не просто так. Спустя две недели поисков и звонков, я случайно увидела его, бегущего по соседней улице, бегущего ко мне! Я была так счастлива снова увидеть моего друга, что не сразу заметила, как Ураган "звал" меня за собой. Но все же, заметив, я пошла за ним. Оказывается Ураган все это время проводил с одной маленькой девочкой из бедной семьи, настолько бедной, что у нее не было совсем никаких игрушек. Кажется я должна была разозлиться на щенка за то, что он никак не дал понять, что с ним все в порядке, но тогда я была слишком счастлива. А с Олей мы теперь лучшие подруги и вместе по выходным играем с Ураганом!