Объяснение:
Член цензурного комитета явно ничем не отличался от приснопоминаемого Собакевича, вступившего с Чичиковым в торг за мертвые души. Фактически, это человек, для которого во главе угла стоит выгода, и за выгоду он готов, условно выражаясь, продать собственную душу и целыми днями бить лоб перед идолом золотого тельца. Прицениваться, обвинять Чичикова в назначении повышенных цен, используя это как аргумент против страсти к наживе российских помещиков - более чем глупо, ибо страсть к наживе в этом произведении выражается в самом стремлении Чичикова скупить мертвые души и провернуть аферу с государством. Но, к сожалению, на подобную недальнозоркость члена цензурного комитета возразить нечего, ибо сколько человеку не доказывай истины, из-за своих моральных качеств и искаженного видения ситуации он этой истины не поймет
Джонсі мріяла про смерть
Объяснение:
Дівчина вже вирішила для себе найгірше, що вона помре, коли впаде останній листочок з плюща, який вона бачить у своє вікно на голій стіні будинку навпроти.
«Тоді скажи мені, коли закінчиш,- заплющуючи очі, попросила Джонсі, бліда й непорушна, мов повалена статуя,- бо я хочу побачити, як упаде останній листок. Я стомилася чекати. Стомилася думати. Мені хочеться розслабитись, ні за що не триматися й полетіти — дедалі нижче й нижче — як один з отих нещасних, виснажених листків».
Душі, яка лаштується вирушити в далеку таємничу подорож, усе на світі стає чуже. Невідчепна думка про смерть опановувала Джонсі дедалі дужче в міру того, як одна по одній слабшали ниточки, що зв'язували її з подругою і всім земним».
