У добу руїни (XVII-XVIII століття) козаки отримували свою освіту в основному через практичне навчання та передачу знань з покоління в покоління. Основними місцями навчання козаків були козацькі сотні, курені та полки.
У межах козацьких громад здійснювалося військове навчання, яке включало такі аспекти, як обізнаність у володінні зброєю, вміння вести бойові дії, та тактичні навички. Козаки навчалися стрільбі з гармат, мушкетів, луків, боротьбі без зброї, верховій їзді та іншим навичкам, необхідним для воєнних операцій.
