Що поєднувало Джонсі та С'ю?

У світі існує лише одна річ, без якої не зможе прожити жодна людина. Це свобода. Можна бути неймовірно багатим, талановитим, мати безліч друзів, приятелів або навіть керувати цілою країною, але без волі неможливо радіти життю по-справжньому, відчувати всю його повноту та багатогранність. Лише свобода робить людину дійсно щасливою, бо вона надає особистості право вибору, якусь альтернативу, допомагає почувати себе впевненим, не залежати від інших. 

Чи доводилося вам коли-небудь помічати, чому навколо людини, яка полюбляє спілкуватися, завжди збирається так багато оточуючих? Чим же вона привертає їхню увагу, притягує до себе? Насправді все дуже і дуже просто. Річ у тому, що ця людина ні в чому не знає обмежень. Така особистість цікава іншим лише завдяки тому, що вона не визначає для себе певних кордонів насамперед у спілкуванні, не ставить ніяких заборон, обмежень, а відчуває себе в суспільстві вільно, комфортно та невимушено. Товариська людина може довго-довго розповідати якусь історію, і всі будуть слухати її з неабияким захопленням, і це завдяки тому, що вона вміє зацікавлювати публіку. Отже, свобода у вимірі спілкування дарує особистості цілу низку переваг. 

У сучасному світі, коли наука й техніка досягли свого найвищого розвитку, просто необхідно бути винахідливим, особливо у сфері професії. Справді, на роботі дуже важливо вчасно проявити ініціативу — це завжди запорука успіху в кар'єрі. А знайти нову ідею, власне, й допомагає свобода думки. 

Також не слід забувати й про те, що свобода — це невід'ємна частина творчості. Можна, приміром, пригадати тяжку долю українських письменників. Видатний письменник Тарас Григорович Шевченко жив за часів кріпосного права, коли пани та поміщики всіляко принижували, пригнічували народ. Тарас Шевченко не зміг залишатися осторонь цих подій. Своїм поетичним словом він викривав, критикував, висміював жорстокий кріпосницький лад, пристрасно боровся за правду, за долю простих людей. Як результат — поету заборонили творити, його всіляко переслідували, а потім заарештовували, відправляли у заслання. Але, незважаючи навіть на арешт, Тарас Григорович ні на мить не полишав своєї справи, продовжував писати. Там, у неволі, Він фактично сам собі давав свободу... 

Взагалі свобода дає людині дуже багато переваг. Вона змінює людину, окрилює, підносить її душу. Свобода прикрашає людину. Саме тому дуже важливо самому для себе створювати таку свободу, і тоді прийдуть зміни, прийдуть в той час, коли їх зовсім не чекаєш. 

Как гласит еще одна народная мудрость: ошибиться может каждый. Но иногда цена ошибки бывает очень высокой, и исправить её уже не в наших силах. Как гласит еще одна народная мудрость: ошибиться может каждый. Но иногда цена ошибки бывает очень высокой, и исправить её уже не в наших силах. Поэтому лишний раз взвесить все «за» и «против» – совсем не лишнее. Но человек – интересное существо, он склонен принимать решения сгоряча, на эмоциях, часто никого не слушая. Придя в себя и успокоившись, он, конечно, сильно о принятом ранее решении. Но, скорее всего - уже поздно. А всего-то стоило немного подумать, остыть, и только потом принять решение. Подобные ситуации возникают слишком часто. Хорошо, если последствия содеянного изменить можно. А если нет? Можно раскаиваться и укорять себя всю жизнь. Касается эта пословица и человеческих отношений. Как часто мы в порыве злости обижаем дорогих нам людей или срываем на них свою злость. Для нас – всего лишь брошенное невпопад слово, а человек принимает обиду в серьез, разочаровывается в отце/сыне/друге/брате. Каков бы ни был исход – ситуация крайне неприятна. И чтобы её избежать, достаточно лишь рассудить: а стоит ли вообще поступать подобным образом? Стоит игра свеч? Нет, конечно, нет! Человек, в момент злости и раздражения, хоть на минуту включивши свой разум, это поймет. Тогда ситуация, на мой взгляд, обернется куда лучшим образом. Я понимаю, что чужие ошибки не учат и рассуждать в этом случае проще всего. Но что мешает человеку быть чуточку рассудительнее, видеть шире, думать. Почему простые обыватели не оценивают ситуацию объективно. Тогда, согласитесь, проблем, как мировых, так и между людьми, стало бы намного меньше. А пока человечество «отмеряет, не отрезая» , будет существовать эта удивительно-жизненная пословица.