1. Героїзм та мужність Роланда. (Під час битви в Ронсенвальській ущелині Роланд бився, мов лев:
Страшний, завзятий бій лютує далі.
Роланд і Олів'є хоробро б'ються...
...Невірних сотні, тисячі там гинуть.
Хто не втече, той смерті не мине:
Рад чи не рад прощається з життям.
Січе ворогів Роланд мечем своїм Дюрендалем, а кінь його добиває ворогів копитами. Роланд тричі відмовляється від пропозиції графа Олів'є засурмити в свій ріг Оліфант, бо для нього сурмити в ріг все одно, що на цілий світ прокричати про своє боягузство. Смертельно поранений Роланд,
...повернувся лицем та головою
До сарацинів краю, бо бажав,
Щоб кожен рицар, щоб король сказав:
"Оце був граф! Як витязь умирав".)
2. Роланд — вірний товариш. (Смертельно поранений Роланд переносить тіла вбитих друзів туди, де лежав пробитий чотирма списами, але ще живий архієпископ Турпін, щоб той благословив убитих рицарів. Помираючи від ран, граф Олів'є висловлює бажання, щоб у останні хвилини життя поруч із ним був його друг Роланд.)
