Иван Семёныч Петров был батальонным поваром в дивизии, которой командовал генерал Власов. После того, как подлый генерал сдался фашистам и согласился с ними сотрудничать, все его солдаты были вычеркнуты из списков РККА. Но Иван Семёныч не предал свою страну. Он пробрался ночью в бункер к немецкому полковнику Финкельштейну и вылил на него котёл горячего супа, а потом подорвал себя гранатой вместе с тремя фашистскими солдатами. Подвиг героя был неизвестен до того, как из докладной записки командиру 14 бронетанковой дивизии от заместителя командира 88 полка не узнали о героическом поступке Ивана Семёныча.
Нещодавно у мене з’явилася чудова нагода ознайомитися з доволі-таки незвичайним та водночас цікавим жанром літератури – фантастикою. Цей жанр одразу ж привабив мене своєю непередбачуваністю й таємничістю. До речі, фантастична література – це відносно молода література, вона з’явилася на початку XX ст. По суті вона виникла в той час, коли наука набула стрімкого розвитку.
На мій погляд, найвидатнішим письменником-фантастом можна назвати американця Рея Дугласа Бредбері. Його перу належить понад 800 різноманітних новел та оповідань. Між іншим, в усіх творах письменника йдеться про подальше життя людства, тобто про його майбутнє. Чи подобається мені майбутнє, змальоване у творчості Рея Бредбері? Відверто скажу, що ні. Чому? А ось, наприклад, узяти хоча б славетну новелу Рея Бредбері “Усмішка”. Описані у творі події відбуваються у 2061 році. Людство вже пережило ядерну війну, у містах панує бідність і голод. Довкола панує суцільний безлад. Єдиною розвагою для людей було свято науки. Свято це полягало в тому, що мешканці міста виходили на вулиці й трощили заводи, фабрики, розбивали машини, нівечили архітектурні пам’ятки. І от в одному з таких міст відбувається вже відоме читачам свято науки. Люди прийшли на майдан, стали в чергу, щоб плюнути в картину, на якій зображена Мона Ліза зі своєю чудовою усмішкою. Невже так змогла б вчинити цивілізована людина? Виявляється, що так. Точніше, сама цивілізація змінила людину. Наука й техніка наскільки сягнули вперед, що людство геть забуло про моральні цінності. Люди перестали бути собою, вони стали жорстокими, грубими, бездуховними.
Новела американського письменника є своєрідним попередженням про небезпеку. Але все ще можна виправити. Просто люди не повинні забувати про духовність та моральні цінності.
