В одному селі жили кіт собака і миш . були хорошими сусідами і добре товаришували . Ніхто не думав що ці тварини можуть товаришувати . Але одного разу посварились вони через якусь дрібничку.Кіт ніс воду щоб випрати воду і тут побачив мишу він її злякався і вилив ту воду прямо на себе це жкоти вони не люблять води кіт почав м явкати . Тут прийшов собака узяв рушницю бо подумав що це собаки із сусіднього села почули як кіт м явкає.Тією рушницею мало не забив кота. Кіт образився миш теж і не говорять одне до одного. пройшов тиждень як вони не говорять .І тут сталася біда собака ідучи лісом поранив собі лапу і не може ходити недалеко проходив кіт побачив бідолаху і допоміг йому дістатися додому а миша принесла гостинці.
так от вчить нас ця казка допомагати одне одному.І все закінчилось добре і щасливо
Радда знала, что идет на смерть, поставив Лойко условие подчиниться ей, потому что понимала, что никогда Заббар никому не покорится. Больше жизни полюбил ее Лойко, но подчиниться женщине, позволить себе покориться ей... Нет, никогда гордый свободолюбивый дух цыгана не может быть окован! Получается, что любовь к себе, гордость, боязнь насмешек со стороны стали во главе угла и отодвинули чувство страсти и любви назад. Так и остались в предании красавица Радда и удалой Лойко, не покоренные никем! И плывут они двумя облаками по небу. Впереди Радда, а за ней Лойко, первая не останавливается, а последний никак не может догнать ее... Дух молодости, свободолюбивый дух цыгана подобен ветру - никому не дано поймать, оковать, усмирить его.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
