Золотий жук характеристика образа Вільяма Леграна
Твір розміщено в остап вишня (губенко) від Tvir в Понедельник 1 апреля
Легран Вільям — людина, що знайшла скарб завдяки своїй винахідливості й вірі в обґрунтованість переказів, які іншим здавалися тільки легендою. Л. походить зі стародавньої гугенотської сім’ї; невдачі позбавили його багатств і довели до вбогості. Як озивається про Л. його друг-оповідач, «він відмінно утворений і наділений незвичайними здатностями, але разом з тим заражений мізантропією й страждає від хворобливого стану розуму, упадаючи поперемінно те в захопленість, то в похмурість». На майже безлюдному Селливановом острові, де Л. шукає самоти, він виявляє дивного жука й пергамент, за до яких довідається місцезнаходження скарбу капітана Кидда, героя народних балад, що оспівують цього відважного пірата, що жив за два сторіччя до описуваних подій. Скарб допомагає Л. повернути ніколи втрачене багатство.
Оповідачеві, старому слузі-негрові Юпітеру, і читачам дії Л. стають зрозумілими тільки у фіналі, а доти він здається хворим або божевільним, тоді як на перевірку Л. нагадує Дюпена, володіючи настільки ж твердою розважливістю. По вважав, що всьому незрозуміле й таємничому є логічне пояснення: Л. «не давав своїм думкам збитися зі шляхи, логіка ж допускала тільки одне рішення»
Преображается многое, когда мальчик знакомится с трио из подземелья: Марусей, Валеком и Тыбурцием. Он видит, в каких условиях приходится жить людям, которые не привыкли к богатству, людям, у которых и на кусок хлеба не всегда есть деньги. Он сталкивается с мыслью о том, что в этом мире всё несправедливо, ведь ему нравятся эти дети, он находит их хорошими людьми, но они живут вот так. Это поражает мальчика и заставляет задуматься. Ведь бедность принуждает взрослеть детей раньше, чем если бы они были обеспечены. Бедность заставляет войти во взрослую жизнь, будучи ещё юнцом.
