В житті кожного нормального хлопчика настає пора, коли він зазнає непереможного бажання копати землю, щоб знайти сховані скарби. Це бажання охопило одного дня й Тома. Він вирушив шукати Джо Гарпера, але не знайшов його. Потім він подався до Бена Роджерса, але той пішов ловити рибу. Нарешті натрапив на Гека Фінна. Гек Кривава Рука — отой відгукнеться! Том повів його в таке місце, де ніхто не міг їх підслухати, і там відкрив йому свої наміри. Гек погодився. Гек був завжди згодний взяти участь у кожній справі, яка обіцяла розвагу і не потребувала грошових витрат. Часу в нього було так багато, що він навіть не знав, де його подіти, і, звичайно, не міг би сказати, що його час — гроші.
Объяснение:
Что-то взяла из интернета , а не которое сама дописала)
1.удивительно, как много можно уместить в таком маленьком объеме текста, особенно, если учесть, что это пьеса, где героев мы узнаем исключительно по их речи.
зачем барон собирает деньги? зачем по сути нужны эти монеты, если ты их не тратишь? просто, чтобы были, да так, чтобы потомки тоже не смогли до них добраться. такое ощущение, что барону нравится отождествлять каждую монету с человеком, который эту монету ему дал, понимать, что он или она пожертвовали чем-то в своей жизни, чтобы отплатить барону за что-то. вполне разделяю досаду альбера, ведь он вынужден жить бедно, хотя он знает, что у его отца денег хватило бы на то, чтобы прокормить целую дружину. но в то же время приятно осознавать, что альбер - настоящий рыцарь. несмотря на все трудности, он отказывается взять на себя грех и последовать "совету" еврея, на что наверняка пошли бы многие.