Задание 2. "Как отвечать на вопросы по литературе".

Перечитайте диалог Даши и цветка и ответьте на вопросы.

— А как тебя зовут? — спросила Даша.

— Меня никто не зовёт, — сказал маленький цветок, — я один живу.

А. Почему цветок так необычно отвечает на такой простой вопрос? В каком значении употребляет глагол "звать" Даша, а в каком — цветок? Что этот ответ говорит о цветке? ( )

Б. В чём смысл финала рассказа? Почему почти все новые цветы казались Даше хуже , а его сын оказался "немного лучше его и ещё прекраснее"? ( )

Вчера Дениска, услышав мой разговор с соседкой, спросил меня, почему тайное всегда становится явным. Я объяснила, что если человек совершил что-то нехорошее, это все равно будет известно. А сегодня мой сыночек, кажется, это понял на собственном опыте. Ну и денек выдался!

Но, честно говоря, отчасти я сама виновата. Сегодня утром я сварила Дениске на завтрак яйцо и манную кашу. До сих пор корю себя за это - зачем давать ребенку еду, которую он не любит?! Надеясь решить вопрос миром, я пообещала моему капризуле прогулку в Кремль. Увидела, что он очень хочет пойти туда, и со спокойной душой пошла мыть посуду. Вернувшись, я увидела, что тарелка пустая, и обрадовалась. Но, как выяснилось, напрасно...

Раздался звонок в дверь. На пороге стояли милиционер и какой-то человек, весь перемазанный чем-то белым. Я не сразу поняла, что это - манная каша... Мой сообразительный сыночек нашел избавиться от нелюбимой еды. Состоялся неприятный разговор с милиционером и пострадавшим.

Я чувствовала, что Дениске стыдно, и не стала его ругать... Зато теперь я уверена, что он запомнил навсегда, что значит "Тайное становится явным".

Галерник» аналіз твору Тема: людина і Доля, драматизм людського життя. Ідея: світ такий глибокий і незбагненний, людина є лише частиною світу і не завжди може змінити сама долю; людське життя сповнене непередбачуваності й непевності. Основна думка: засудження рабства, неприйняття будь-якого насилля над людьми Жанр: філософська лiрика. Художні засоби вірша «Галерник» алегорії: море – Всесвіт порівняння – краю батьківського мури, короновані і горді; образи-символи: образ галери (човна) – символ людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке розчарування свiтом; галерник – людина у Всесвіті; метафори: О святе іспанське море, криваве море; море цілує, не вбиває сум; полісиндетон –нагромадження у фразі сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу: Ти могло б південні води Перлами перевершити! Дай же, о криваве море, Відповідь; тобі не тяжко Це вчинити, якщо правда, Що і води мають мову. Твір складається з трьох частин: вступу-експозиції, де змальовано становище та портрет галерника, монологу нещасного та заключної частини, в якій йдеться про те, як наглядач обірвав монолог героя. Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах». Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми ігаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних. «Галерник» — це філософський вірш, якому притаманні такі ознаки: 1) філософська проблематика; 2) наявність героя, який утілює роздуми письменника про світ та долю, життя; 3) складність поетичного мовлення (символи, метафори, алегорії та інші засоби, що розкривають драматизм людського існування); 4) неоднозначність позиції автора