Kally2007
08.01.2023 10:33

Скласти діалог джульєтти з батьком

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
dendeniska228
02.02.2020 02:46

(Скорочено)

Розділи 1—10

Софійка, учениця 7-В класу, безнадійно закохана у свого однокласника Вадима Кулаківського. Через нерозділене кохання вона порівнює себе з Русалонькою з однойменної казки Г. К. Андерсена. Від нього вона дізналася, що він живе з бабусею і що рід Кулаківських проклятий. Щоб завоювати його прихильність, дівчинка вирішує розслідувати прокляття роду й зняти його.

Тітка Сніжана мала вийти заміж. Софійка знайшла фото тітки з нареченим, на якому побачила здалеку постать незнайомого маленького хлопчика. Тримаючи в руках світлину, вона випадково залізла у велику стару шафу. Зі скрипом, що нагадував слово „коралі”, двері зачинилися, і Софійка опинилася саме в тому місці і в той час, коли закохані фотографувалися. Вона здогадалася, що шафа має чарівні властивості. Щоб повернутися в реальний час, дівчинка сказала слово „коралі” навпаки — „іларок” — і повернулася додому. Трохи згодом Софійка і Сніжана дізналися, що маленький хлопчик на фотографії — син Сніжаниного нареченого, який їй колись збрехав, що ніколи не був одружений і дітей не має.

Щоб побачитися з Вадимом, Софійка зайшла до нього додому. Поки його не було, бабуся показала дівчинці фотографію чоловіка з роду Кулахівських, від якого й почалося прокляття роду. Випадково Софійка цю світлину забрала додому.

Софійка загубила родове коралове намисто. Його знайти допоміг їй Софійчин ровесник Сашко, учень сусідньої школи. Він завжди намагався бути їй у пригоді в усьому. Завдяки Сашкові дівчинка довідалася, що корали вкрав Вадим Кулаківський, але він пояснив свої дії прокляттям, що тяжіє над ним. Намагаючись з'ясувати причини вчинків Вадима, Софійка зі старою фотографією в руках знову потрапляє в минуле до Гордія Кулаківського, Вадимового діда.

Объяснение: надеюсь я так панела...

0,0(0 оценок)
Ответ:
botiyava
02.12.2021 17:09
Основную мысль произведения автор выразил через страдания мальчика, который растет в семье деда. Детство для этого мальчика закончилось очень быстро, и теперь он наблюдает несправедливое отношение деспота деда к бабушке, на его глазах умирают близкие ему люди, еще ребенком дед отправил его "в люди". 
Это чудо, что мальчик не ожесточился, а благодаря бабушке научился любить все вокруг себя, понимать и ценить добро. Автор хотел сказать нам, читателям, что ребенок приходит в этот мир, чтобы его любили, чтобы его окружали добрые и понимающие люди, чтобы он рос в тепле и заботе.
Горький пишет: «В детстве я представляю сам себя ульем, куда разные простые, серые люди сносили, как пчелы, мед своих знаний и дум о жизни, щедро обогащая душу мою, кто чем мог. Часто мед этот был грязен и горек, но всякое знание — всё-таки мед». 
Автор хочет убедить нас, что душа человека формируется в детстве, тогда же, когда формируется его личность? И от этого зависит, каким будет человек в жизни, добрым или жестоким, милосердным или равнодушным к чужой беде.
Алеша Пешков Акулина Ивановна, бабушка
Василий Васильевич Каширин, дед
Варвара Каширина-Пешкова, мать Алёши
Яков Каширин, дядя
Михаил Каширин, дядя
Григорий Иванович, мастер
Иван «Цыганок», подмастерье
Лёнька - один из дружной ватаги
юродивый
атлет в цирке
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота