1. Каким дан портрет Герасима? Опишите внешность героя близко к тексту. Чем он похож на былинных богатырей? 2. Каким был Герасим по характеру? В чем его нравственная сила? 3. На ваш взгляд, что может означать тот факт, что главный герой глухонемой? кто ответит на все 8 вопросов по тексту Муму.

Основная тема стихотворения – предвкушение грозы. 
Для передачи изменений в состоянии природы Тютчев прибегает к разнообразным художественным средствам: синтаксическому параллелизму, ассонансу. Аллитерация р и г создает звуковые образы грома, а аллитерация с в первом и последнем четверостишиях поэту передать сияние солнца.
Поэт использует разнообразные тропы: олицетворения (солнце смотрит, пыль летит, принахмурилась земля), эпитеты (пламень белый и летучий, зеленеющие нивы), метафоры (земля потонула, молния пробилась).
(Образ грозы у Ф. И. Тютчева очень оригинален и непохож на образ грозы, запечатлённый в творчестве М. Ю Лермонтова, М. А. Шолохова, М. А. Булгакова, потому что лирический герой Ф. И. Тютчева воспринимает это природное явление как позитивное. )

Изобразительно-выразительные средства.Эпитеты: «неохотно и несмело», «зеленеющие», «белый и летучий», «сердитей и смелей», «смятенная».Олицетворения: «солнце смотрит на поля», «солнце раз еще взглянуло / Исподлобья на поля…»Сравнение: «вихрем пыль летит с полей».Метафоры: «в сиянье потонула», «молнии струя»Эти слова поэту передать все изменения в природе перед дождём, ярче нарисовать пейзаж.Образы солнца и земли, образы молнии, грома.Особенность – много глаголов, передающих действие, движение.Тема и основная мысль.Стихотворение о весеннем дожде. Поэт показывает, как природа меняется в момент начала дождя.Мои чувства.Понравилось, потому что дождь – это очищение для природы. Гроза всегда настораживает и привлекает. Ощущаю запах дождя.

ответ:Видатний український драматург Іван Карпенко-Карий у 1900 році пише одну з своїх найкращих п єс, якій дав коротку, але влучну назву Хазяїн. Критики її охарактеризували, як зла сатира на чоловічу любов до стяжання. В цій п єсі йдеться про багатія мільйонера, який був собі звичайним мужиком холопом, але завдяки різним він злетів майже до небес господніх, став власником великої кількості землі, овець, та інших цінностей.

Автор багато уваги в п єсі приділяє опису головного персонажу. В цьому творі і піде мова про образ Пузиря, а точніше, який він, страшний, чи смішний.

Як відомо по людині можна судити, тільки проаналізувавши її вчинки, так і я, щоб вдало охарактеризувати Пузиря спробую згадати його вчинки по відношенню до інших. Пузир, щоб заробити собі гроші, жорстоко експлуатує селян-робітників, виганяючи їх з землі, щоб вони йшли до нього робити. Завдяки цьому, він багатіє не по днях, а по годинах.

Сама найстрашніша його якість жадоба, від навіть при всьому своє багатстві зазіхає на землі свого друга Золотницького. Через свою жадобу він жалкує білої муки, буряку, картоплі,

щоб зробити пристойний обід своїм робітникам. Пузир економить на всьому, навіть на своїй одежі. Він 30 років ходить в одному кожуху від якого сильно “лоєм тхне”. Не змінюється і халат хазяїна, на всьому страшна економія.

Але для чого все це хазяйство, щоб не користуватися плодами своєї праці? Пузир здатний на все аби збільшити своє матеріальне становище. Він згоджується на обман та шахрайство беручи на випас 12000 чужих овець.

Хазяйське колесо обертається і його не хто не може зупинити, воно задавило багатьох людей, щоб Пузир став багатим. Так для мене Пузир страшний, через всі його вчинки описані вище. Він в усьому вбачає користь. Пузир нічого гарного не може створити для суспільства.

Він не приймає ніякої участі в культурному житті, “Котляревський йому без надобності”, але він робить пожертви на сиріт, і робить це із корисливих цілей, щоб отримати ордена. Одночасно описуючи жорстокість Пузиря, автор сатирично висміює його, а одночасно з ним і весь тодішніх заможних селян, які вилізли із “грязі в князі”. Письменник акцентує увагу читача на такі деталі, як борода, латаний халат, старий кожух, орден, який він повісив на шию і бігав з ним, вихвалявся.

Смішним видався випадок, на полі, коли Пузир побіг за гускою та відбив собі нирки.

Взагалі, автор в своєму творі досяг своєї мети. Йому вдалося показати всі страшні якост збагатілих селян, яка утворилася в ті роки, а водночас висміяти їх. Мораль така, що треба розвиватися всесторонню, якщо ти гарний господар, то повинен допомагати біднішим за себе, збагачувати себе культурно та духовно, не тільки матеріально, чого так не вистачало Пузирю.

Пузир лопнув, але на його місце прийшли нові Ліхтаренко, та Феноген.

Объяснение:Більше не зможу написати