Бузя-героїня роману : Шолом-Алейхема "Пісня пісень". Коли їй було мало літ була господаркою свого світу : " наш будинок-палац . Я-принц . Бузя - принцесса ... це наше небо , наш вітерець , наші пташки - все наше , наше , наше " . Але вже в малому віці зіткнулась з жорстокістю світу ( батько потонув , а мати її оставила самотній ) .
Героїня в образі як яскравого сонця , підтримує ліричного героя , Шимека , але Бузя , як солнце йде за горизонт . І в останній частині роману Шимек залишається самотнім , і згадувати він може Суламіт . І його мрія про ідеальну любов в його думках , нереалізовалася в його житті
Объяснение:
