- Что вызывает улыбку в поведении Вакулы на приеме у царицы?

порт в моей жизни значит много. я не могу представить ни один день своей жизни без занятий спортом. когда я только пошел в первый класс, я поступил на секцию по баскетболу. мне нравилась игра в команде и удавалось хорошо играть. все в команде меня ценили. мне нравилось ездить на соревнования. а еще у нас был хороший тренер, который не только учил нас правильно играть в баскетбол, но и показывал нам различные спортивные . их выполнение каждый день держать себя в хорошей форме и развиваться.

в четвертом классе я записался на каратэ. я смотрел много фильмов про каратистов и мне было интересно попробовать, а что получится у меня в этом виде спорта. а еще мне хотелось уметь защищать себя. я освоил основные приемы каратэ и через четыре месяца ушел с этой секции.

немного позже мне захотелось заняться футболом. больше года я ходил в футбольную школу. мы часто ездили на соревнования и наша команда много раз побеждала. это было приятно. у меня дома уже собралась большая коллекция медалей, которые я получал, занимаясь баскетболом и футболом. родители сперва удивлялись, почему у меня так быстро меняются мои предпочтения в спорте. так они думали из-за того, что я мог часто менять кружки и секции. но потом они с этим смирились, когда увидели, что в каждом виде спорта, которым я занимался, я чего-то достиг. папа мне один раз признался, что он тоже в своей юности часто менял секции и занимался многими спорта. а еще сказал, что гордится мной и моими и достижениями. в этот день я был счастлив.

каждое утро у меня начинается с зарядки. за много лет всего 2-3 раза было такое, что я мог поздно проснуться и приходилось быстро умываться, чистить зубы и бежать в школу. я всегда завожу себе будильник сам, учитывая то время, которое мне будет необходимо для зарядки, душа и завтрака. после того, как утром 20 минут делаешь разные , весь день чувствуешь себя бодрым и веселым. в те дни, когда я не успевал делать зарядку, у меня было до самого вечера сонное и неприятное состояние.

а еще я люблю смотреть многие виды спорта по телевизору. я обожаю смотреть футбольные матчи, боксерские поединки, хоккей. сейчас у меня есть мечта научиться играть в хоккей. надеюсь что скоро я смогу этому обучиться. без спорта я просто не представляю свою жизнь.

Даніель Дефо. Письменник, ім'я якого добре знають як дорослі, так і діти. Світова його слава тримається перш за все на його романі «Пригоди Робінзона Крузо». Роман, який ось уже більше двох століть читають у всьому світі. Він передається з покоління в покоління, і онуки читають його з не меншим захопленням, ніж батьки й дідусі.

Чим же так приваблює читачів герой роману Робінзон Крузо? Що особисто мені подобається в ньому? А те, що він великий трудівник, людина невтомної енергії, оптиміст. Інший на його місці загинув би, опинившись у таких обставинах. Робінзон опинився сам на острові, йому протистояв світ, глибоко байдужий до нього, який навіть не знав про його існування. Море, вітер, дощі і цей острів з його дикою флорою і фауною — ось усе, що оточувало Робінзона. І варто було йому хоч на хвилину опустити руки, відмовитися від щохвилинної боротьби з грізними силами природи, цей острів, напевно, став би його могилою. Але він зумів напружити свій розум, силу волі, щоб у таких екстремальних умовах не тільки вижити, а й залишитися людиною. Для цього йому необхідно було оволодіти не тільки багатьма професіями (що він і зробив), а навіть законами оточуючого світу. Не може не приваблювати в Робінзоні і наполегливість, цілеспрямованість. Він збудував собі житло-фортецю, зумів з кількох зерняток виростити врожай пшениці, перетворити диких кіз на свійських тварин, зростити виноградну лозу. А ще мені подобається в цьому герої те, що вже з перших днів перебування на острові він насаджує дерева, приручає тварин. Він ніколи не дає собі послаблення, чітко планує свій день: спочатку читає Священне Писання, далі —- полювання, сортування, сушіння й приготування їжі, догляд за худобою, робота по господарству.

Заповітною його мрією було збудувати човен і нарешті вибратися з цього острова. Він знайшов відповідне дерево, повалив його й кілька місяців видовбував з нього човен. Коли човен нарешті був готовий, Робінзон зрозумів, що спустити його на воду йому не вдасться: занадто важкий. Але він не втрачає сили духу, стійко переносить невдачу.

Нарешті Робінзон знайшов собі товариша — П'ятницю, якого він навчив говорити, займається його вихованням, долаючи його дикарські звички.

Немало ще випробувань довелося пережити Робінзону, доки він знову потрапив на свою батьківщину. Але вижити в екстремальних умовах і залишитися людиною йому до сила волі, хоробрість, невтомна працелюбність, наполегливість і оптимізм. Цим і приваблює мене Робінзон Крузо. І такі риси характеру я б хотіла виховати в собі.