3. Запишіть, які позасюжетні елементи е в повісті М. Стельмаха.

Бабушка:
верующая женщина. отдавала свою любовь бескорыстно. она любила мир какой он есть. она была верным другом для Алеши. рассказывала ему сказки. человек богатой души. она вкладывала душу в заботу за детьми. много работала. была мудрой женщиной. она было всегда рядом с мальчиком.
дедушка:
мужчина своенравный. речь его немногословна. часто ворчал и редко когда хвалил кого либо. можно сказать он делал жизнь окружающих невыносимой своим ворчанием и упреками. возможно даже самовлюбленный и в какой то степени эгоистичный человек. ждет похвалы в свой же адрес, сердится по пустякам. но его жестокость объясняется его судьбой, в детстве и юношестве его не балавали. тяжёлая жизнь сделала его грубым, неблагодарным. старик часто срывался на жену, но та не боялась его.

автор с осуждением относится к герою противопоставляя его бабушке. они словно весы. все его негативные качества она уравновешивает своей чистой душой и чудесным характером и сердцем.

жанр - дума.

тема : відтворення часів боротьби українського народу з турками та тривалого перебування козаків у ворожому полоні, яким прагне маруся богуславка.

ідея: засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків, віра у щасливе вільне життя.

основна думка: скільки горя, поневірянь зазнав народ у боротьбі з загарбниками, тільки мужність, рішучість українців позбавить їх від ворожого гніту, приниження.

композиція.

вступ: розповідь про те, як козаки перебували в ув’язненні у пана турецького.

основна частина: обіцяння марусі звільнити запорожців з неволі після від’їзду турецького пана до мечеті.

закінчення: маруся дотрималася обіцянки — визволила козаків з неволі; відмова героїні тікати на рідну землю.

художні засоби.

епітети: «білий камень», «бідні невільники», «святий день», «тяжка неволя», «розкіш турецька», «лакомство нещасне», «тихі води».

метафора: «сльозами проливали».

повтори: «…стояла темниця кам’яная»; «…козаки, ви, бідні невольники»; «словами промовляли, сльозами проливали»; «…дівкабранка, маруся, попівна богуславка».

риторичні оклики: «козаки, ви, бідні невільники! », «гей. козаки, ви, бідні невільники! », «як ти нам святий великдень і сказала! », «тільки города богуслава не минайте! », «…между мир хрещений! », «пошли, боже, на многая літа і до конця віка! ».