Кратко:
1. Беззаботное время.
2. Отъезд в Москву.
3. Охота.
4. Бал.
5. Прощание с матерью.
Подробно:
1. Учитель Карл Иваныч заботится о брятьях.
2. Николенька с нежностью вспоминает маму.
3. Николенька узнаёт о скором отъезде.
4. Приготовления к охоте.
5. События на охоте.
6. Николенька нравится Катенька.
7. Рассказ об отце.
8. Николенька слушает молитвы странника Гриши.
9. Рассказ о Наталье Савишне.
10. Прощание с домом.
11. Николенька пишет первые стихи.
12. Именины бабушки.
13. Новые друзья Николеньки.
14. Николенька знакомится с Сонечкой.
15. Возвращение в деревню.
16. Похороны мамы Николеньки и Володи.
17. Смерть Натальи Савишны.
Мати ледве зводила кінці з кінцями. Цитата: "Оже
як не працювала Мотря з Остапом та з Оришкою — старою своєю матір'ю, а все бідно
жили. Іноді зимою ні з чого було й галушок зварити, — приходилось сухим хлібом
давитись..." , "Що за літо заробить Мотря, те за зиму й проживуть... коли ще й ставало! А було
так, що ні дрібка солі, ні пилинки борошна... Де вже думати про одежину!! ".
У холоді й голоді ріс малий Чіпка. Але найбільше дошкуляло йому несправедливе ставлення до нього сусідів, від яких чув образливі слова про своє сирітство. Хочу навести цитату: " Усі в один голос: "чортеня", та й
годі!", "А село знає одну славу
— честь. Тим на селі й питають: чи "чесного" роду? А тоді вже й братаються... Чіпка був
"виродок"... Як же Чіпку прийняти дітям до іграшки?! Хіба, щоб поглумитися...". Люди обходили стороною їхню убогу хатину. Цитати:"Не тільки її, а й її матір стару стали цуратися люди. Саме те місце, де вони жили,
зробилося якимсь страшним, — стали його оббігати...", "Бувало вночі ніхто не пройде повз їх хату, не
перехрестившись; а дітям — то й удень забороняли туди бігати...". Громада не прийняла Чіпку пастухом череди. Гнів і образа на людську несправедливість душили Чіпку, робили з нього звіра. Під впливом обставин, які склалися у житті в пошуках правди Чіпка стає злочинцем.
