A01AA0
25.03.2021 13:07

Литература, аленький цветочек, 4 класс.


Литература, аленький цветочек, 4 класс.

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Tennisboy
18.09.2020 13:17

Приехала к нам в дерсвню новая учительница. Марья Семеновна.

А у нас и старый учитель был - Алексей Степанович.

Вот новая учительница стала со старым дружить. Ходят вместе по деревне, со всеми здороваются.

Дружили так с неделю, а потом рассорились. Все ученики к Алексей Степанычу бегут, а Марья Семеновна стоит в сторонке.

К ней никто и не бежит - обидно.

Алексей Степанович говорит:

- Бегите-ко до Марьи Семеновны.

А ученики не бегут, жмутся к старому учителю. И, действительно, серьезно так жмутся, прямо к бокам его прижимаются.

- Мы ее пугаемся, - братья Моховы говорят. - Она брускику моет.

Марья Семеновна говорит:

- Ягоды надо мыть, что6 заразу смыть.

От этих слов ученики еще сильней к Алексей Степанычу жмутся.

Алексей Степанович говорит:

- Что поделаешь, Марья Семеновна, придется мне ребят дальше учить, а вы заводите себе нулевой класс.

- Как это так?

- А так. Нюра у нас в первом классе, Федюша во втором, 6ратья Моховы в третьем, а в четвертом, как известио, никого нет. Но зато в нулевом классе ученики будут.

- И много? - обрадовалась Марья Семеновна.

- Много не много, но один - вон он, на дороге в луже стоит.

А прямо посреди деревни, на дороге и вправду стоял в луже один человек. Это был Ванечка Калачев. Он месил глину резиновыми сапогами, воду запруживал. Ему не хотелось, чтоб вся вода из лужи вытекла.

- Да он же совсем маленький,- Марья Семеновна говорит,- он же еще глину месит.

- Ну и пускай месит,- Алексей Степанович отвечает.А вы каких же учеников в нулевой класс желаете? Трактористов, что ли? Они ведь тоже глину месят.

Тут Марья Семеновна подходит к Ванечке и говорит:

- Приходи, Ваня, в школу, в нулевой класс.

- Сегодня некогда, - Ванечка говорит, - запруду надо делать.

- Завтра приходи, утром пораньше.

- Вот не знаю, - Ваня говорит, - как бы утром запруду не прорвало.

- Да не прорвет, - Алексей Степанович говорит и своим сапогом запруду подправляет. - А ты поучись немного в нулевом классе, а уж на другой год я тебя в первый класс приму. Марья Семеновна буквы тебе покажет.

- Какие буквы? Прописные или печатные?

- Печатные.

- Ну, это хорошо. Я люблю печатные, потому что они понятные.

На другой день Марья Семеновна пришла в школу пораньше, разложила на столе печатные буквы, карандаши, бумагу. Ждала, ждала, а Ванечки нет. Тут она почувствовала, что запруду все-таки прорвало, и пошла на дорогу. Ванечка стоял в луже и сапогом запруду делал.

- Телега проехала, - объяснил он. - Приходится починять.

- Ладно, - сказала Марья Семеновна, - давай вместе запруду делать, а заодно и буквы учить.

И тут она своим сапогом нарисовала на глине букву "А" и говорит:

- Это, Ваня, буква "А". Рисууй теперь такую же.

Ване понравилось сапогом рисовать. Он вывел носочком букву "А" и прочитал:

- А.

Марья Семеновна засмеялась и говорит:

- Повторение - мать учения. Рисуй вторую букву "А".

И Ваня стал рисовать букву за Руквой и до того зарисовался, что запруду снова прорвало.

- Я букву "А" рисовать больше не буду, - сказал Ваня, потому что плотину прорывает.

- Давай тогда другую букву,- Марья Семеновна говорит.- Вот буква "Б".

И она стала рисовать букву "Б".

А тут председатель колхоза на газике выехал. Он погудел газиком, Марья Семеновна с Ваней расступились, и председатель не только запруду прорвал своими колесами, но и все буквы стер с глины. Не знал он, конечно, что здесь происходит занятие нулевого класса.

Вода хлынула из лужи, потекла по дороге, все вниз и вниз в другую лужу, а потом в овраг, из оврага в ручей, из ручья в речку, а уж из речки в далекое Море.

- Эту неудачу трудно ликвидировать, - сказала Марья

Семеновна, - но можно. У нас остался последний шанс буква "В". Смотри, как она рисуется.

И Марья Семеновна стала собирать разбросанную глину, укладывать ее барьерчиком. И не только сапогами, но даже и руками слолсила все-таки на дороге букву "В". Красивая получилась буква, вроде крепости. Но, к сожалению, через сложенную ею букву хлестала и хлестала вода. Сильные дожди у нас в сентябре.

- Я, Марья Семеновна, вот что теперь скажу,- заметил Ваня, - к вашей букве "В" надо бы добавить что-нибудь покрепче. И повыше. Предлагаю букву "Г", которую давно знаю.

Марья Семеновна обрадовалась, что Ваня такой образованный, и они вместе слепили не очень даже кривую букву "Г". Вы не поверите, но эти две буквы "В" и "Г" воду из лужи вполне задержали.

На другое утро мы снова увидели на дороге Ванечку и Марью Семеновну.

- Жэ! Зэ! - кричали они и месили сапогами глину.- Ка! Эль! И краткое!


0,0(0 оценок)
Ответ:
mumusinka
07.08.2020 04:23

Объяснение:

Що стосується моєї сім’ї, то в ній друкована книга має не дуже велике значення. І тому є просте пояснення. Ми живемо в двадцять першому столітті, коли завдяки Інтернету можна знайти все: підручники, твори письменників і поетів, біографії відомих людей та інше. Будь-яка інформація в простій і доступній формі, безкоштовно або за невеликі гроші пропонується зацікавленому користувачеві. При цьому не треба витрачати час на відвідування бібліотеки або придбання друкованих видань. Звичайно, є винятки. Наприклад, завжди цінуватимуться яскраві ілюстровані картинками книжки для маленьких діточок, які вони так люблять перегортати. Жоден комп’ютер або планшет не замінить класичний «Буквар», так само як новомодні навчальні програми не перевершать традиційну методику навчання грамоті.  

Кілька десятків років тому, коли ще не були винайдені сучасні технології, в нашій родині була зібрана солідна домашня бібліотека. У двох кімнатах з чотирьох стояли великі книжкові шафи, які знизу доверху були наповнені книгами. Рідна сестра мого дідуся працювала бібліотекарем в санаторії, завдяки чому навіть найдефіцитніші на той час книги були у нас вдома. Крім того, багато вузькоспеціалізованої літератури придбав мій дідусь. Він цікавився радіоконструюванням та електронікою, купуючи на цю тему книги, брошури й журнали. Частина книг з того часу збереглася й досі. Треба визнати, вони лише даремно займають місце. У багатьох з цих книг викладається застаріла інформація, яка може ввести читача в оману. Крім того, видання радянського часу були суцільно політизовані й просякнуті комуністичною ідеологією. Навіть книги з домоведення і кулінарії, та й ті втратили свою актуальність. Ось чому ми поступово позбавляємося від паперових носіїв інформації

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота