Напишiть будь ласка про що цi рубаї. - Прийшли ми чистими - і стали ми брудними, Прийшли веселими – зробилися сумними. Гарячі сльози нам у серці запікались! Життя розвіявши, тепер у прах лягли ми.

Любов це сонечко, що Всесвіт огріває, Любов чудесний птах, що в квітнику співає. Її не знає той, хто плаче солов'єм, Вона в душі того, хто мовчки умирає.

Троянда вранішня ошатністю своєю Чарує солов'я, співця свого. Під нею Присядь у холодку, бо пелюстки ці вітер Зриватиме й тоді, як станемо землею.

План.                           ТУТ ТИПО ДВА ВИБИРАЙ

1. Давно-давно не було книжок.  

2. Глина та камінь – давні сторінки.

3. Дорогі пергаментні книжки.

4. Винайдення папірусу.

5. Недовговічні сувої з папірусу.

6. Перші рукописні твори на папері.

7. Друковані книжки.

8. Шануйте книгу!

 

План.

1. Колись писали на всьому.

2. Зручні, легкі, але дорогі пергаментні книжки.  

3. Застосування папірусу у будівництві.

4. Недовговічні книжки з папірусу.

5. Поява рукописних книг на папері.

6. Друкована книжка - усюди поряд з нами.

Главное достоинство стихотворений г. Ф. Тютчева заключается в живом, грациозном, пластически верном изображении природы. Он горячо любит ее, прекрасно понимает, ему доступны самые тонкие, не­уловимые черты и оттенки ее, и все это превосходно отражается в его стихотворениях»,— писал Н. А. Не­красов, высоко оценивая тютчевскую лирику приро­ды и называя талант поэта «первостепенным поэтиче­ским талантом».

Ф. И. Тютчев особенно любил весеннюю и осеннюю природу, символизирующую собой возрождение и увядание. Он создал неповторимые образы: грозы, ве­сенних вод, ночного моря и др.

Замечательно тютчевское стихотворение «Осен­ний вечер» — своеобразное лирическое раздумье, вы­званное красотой засыпающей природы. В нем при­рода предстает в своем великолепном праздничном убранстве, автор подчеркивает ее «умильную таинст­венную прелесть». Поэт рисует образы неба, ветра, деревьев, листьев, ясного вечера. Интонация всего стихотворения мягкая, умиротворяющая, создаю­щая ощущение покоя и гармонии.