Бузя – спочатку маленька дівчинка. Бузя – це її скорочене ім’я від Естер-Ліба, Лібузя. Її мати покинула її, коли вмер батько. Бузя живе в родині Шимека, стає його названою сестрою. Дівчинка сумує за матір’ю, її обличчя кожного разу змінюється. Шимек помічає її великі блакитні очі, чудову усмішку. Вона стає привабливою молодою дівчиною. Вона дуже сором’язлива, тендітна. Вона, як сонечко, як зіронька, яка освітлює життя Шимека. Бузя закохується в Шимека. Але Шимек покидає хату, а вона стає нареченою. І після зустрічі з Шимеком її світ перегортається: «так плаче людина над своїм життям, що нібито вислизнуло з-під ніг». Образ Бузі викликає почуття суму та жалощі.
Объяснение:
Мама! Самое прекрасное слово на земле – мама. Это первое слово, которое произносит человек, и звучит оно на всех языках одинаково нежно. У мамы самые добрые и ласковые руки, они всё умеют. У мамы самое верное и чуткое сердце – в нём никогда не гаснет любовь, оно ни к чему не останется равнодушным. И сколько бы ни было тебе лет – пять или пятьдесят, тебе всегда нужна мать, её ласка, её взгляд. И чем больше твоя любовь к матери, тем радостнее и светлее жизнь. В каком предложении заключена мысль, которая доказывается? Спишите заключительную часть текста, в которой содержатся выводы.
1
Объяснение:
