Аналіз віршу Біла ластівка Ганна Гайворонська

Дубровский «молчал и хмурился» , «он не мог удержаться от некоторой зависти при виде сего великолепного заведения» , «отвечал сурово» , «побледнел и не сказал ни слова» . 
Троекуров «гордился» , «не упускал случая похвастаться» своей псарней. Он расхаживал по псарне, громко засмеялся при «дерзком замечании» своего холопа. Он не придал значения тому, что его Парамошка оскорбил и унизил Андрея Гавриловича. О том, что было в душе Дубровского, он просто не думал, но «отроду не выезжал он на охоту без Дубровского, опытного и тонкого ценителя псовых достоинств и безошибочного решителя всевозможных охотничьих споров» . Глубоко оскорбленный Дубровский уехал домой и потребовал письмом извинения, на что имел несомненное право. это сойдёт

Відповідь:

Це відбувається коли хлопець - бере на себе відповідальність, аби врятувати життя батькові. Батько пишається сином:«Отже, Девi все-таки запам’ятав, що треба вирiвняти лiтак, держати потрiбнi оберти мотора i швидкiсть! Вiн це запам’ятав. Славний хлопчина! Вiн долетить, Вiн впорається! Бен бачив рiзко окреслений профiль Девi, блiде обличчя з темними очима, в яких йому так важко було щось прочитати.»

У фіналі твору перед нами постає картина об’єднаної родини. Ми розуміємо, що у хлопчика зміниться доля та життя стане набагато кращим. І головне те, що врешті-решт у Деві з’явиться люблячий батько: «Йому, Бену, тепер потрiбне буде цiле життя, цiле життя, яке подарував йому хлопець. Але, дивлячись у цi свiтлi очi, на трохи випнутi вперед зуби, на це обличчя, таке незвичайне для американця, Бен вирiшив, що заради нього вiддасть усе. На це варто витратити час. Вiн уже добереться до самого серця хлопчини! Рано чи пiзно вiн до нього добереться. Останнiй дюйм, який роздiляє всiх i все, нелегко подолати, якщо не бути майстром своєї справи. Але бути майстром своєї справи – обов’язок льотчика, а Бен був же колись зовсiм не поганим льотчиком.»

Пояснення: