іть ів!! Тема. Написання твору-роздуму «Що в житті людини найцінніше?» (за повістю Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі»)

План
І. Вступ
Головні життєві цінності містера Скруджа.
II. Основна частина
Що в житті людини найцінніше:
1) уміння робити добро;
2) сім’я;
3) дружба і любов;
4) здоров’я;
5) улюблена справа;
6) уміння радіти життю.
III. Висновок
Справжні цінності життя.

Коментар вчителя
У вступній частині потрібно коротко викласти, що саме було важливим у житті для Скруджа (його справи і гроші), і висловити своє ставлення до такої життєвої позиції (згоден або не згоден з героєм).
В основній частині треба розкрити свою думку і навести докази того, що саме вона є правильною. Наприклад, якщо зазначається, що цінністю для людини є дружна сім’я, то можна аргументувати це постійною підтримкою, на яку може розраховувати така людина у якійсь складній ситуації.
У висновку потрібно ще раз підсумувати, що в житті людини ви вважаєте найціннішим, і наголосити на небезпечності для людини фальшивих життєвих цінностей.

ответ:   имя айги присвоено шаймурзинской средней общеобразовательной школе (в 2007 году) и проспекту в чебоксарах (в 2011 году).

внёс вклад в популяризацию чувашской поэзии и чувашской культуры в мире. айги составил «антологию чувашской поэзии», способствовал ее переводу на мировые языки. антология была издана на , венгерском, итальянском, французском и шведском языках

на стихи айги писали музыку софия губайдулина, валентин сильвестров, валентин бибик, александр раскатов, виктория полевая, ираида юсупова и др.

объяснение:

ответ:  

объяснение:   ности, взросления, милосердия в рассказе «уроки французского» в. распутин повествует о мужестве мальчика, сохранившего чистоту души, незыблемость своих нравственных законов, несущего бестрепетно и отважно, как солдат, свои обязанности и свои синяки. мальчик привлекает ясностью, цельностью, неустрашимостью души, а ведь ему намного труднее жить, намного труднее устоять, чем учительнице: он маленький, он один в чужой стороне, он постоянно голоден, но всё равно ни за что не склонится ни перед вадиком ни перед птахой, которые избивают его в кровь, ни перед лидией михайловной, которая хочет ему добра. в мальчике органично сочетаются светлая весёлая, свойственная детству беззаботность, любовь к игре, вера в доброту людей вокруг и недетские серьёзные размышления о бедах, принесённых войной. писатель вспоминает о себе, одиннадцатилетнем мальчике, пережившем войну, послевоенные тяготы жизни. взрослым людям часто бывает стыдно перед детьми за плохие поступки, свои и чужие ошибки, трудности. в этом рассказе писатель повествует не только об уроках нравственности, уроках человечности, которые совсем не по правилам даёт молодая учительница, но и о мужестве лидии михайловны, не побоявшейся грозного директора.

подробнее - на -