Прочитайте предложения и исправьте речевые ошибки‚ связанные с употреблением выделенных имён прилагательных. 1. У Ирины КАРИЕ волосы и зелёные глаза.

2. В ЁЛОЧНОМ лесу очень хорошо дышится.

3. Люди всегда испытывали по отношению к волкам ДВОЙНОЕ чувство, с одной стороны — страх и ненависть, с другой — уважение и восхищение.

4. УДАЧНЫЙ охотник окружён всеобщим почётом: нет большей чести, чем накормить мясом всю деревню.

Самим моїм найкращим другом є моя мама. Тільки їй я можу розповісти будь-яку таємницю, довірити самий заповітний секрет. Вона ніколи не відмовить у до завжди дасть той рада, яка дійсно необхідний.

Мама завжди каже, що між люди повинне бути присутнім довіру. Вона вчить мене добру, допомагати всім, хто може потребувати моєї до слова завжди підтверджуються діями – мама ніколи не робив нікому нічого поганого. Її руки завжди випромінюють тепло і пахнуть ваніллю. Іноді, коли буває сумно, так приємно уткнутися в мамине плече і просто

Вона ніколи не поставить зайвих питань, а дочекається, коли я сам запитаю її про що-небудь. Мама ніколи не намагається нав’язувати свою думку, вона поважає мене як особистість і завжди намагається підтримати в усьому. Якщо я деколи буваю неправий, мама ніколи мене не лає, а м’яко вказує на помилки і підказує, як можна їх виправити.

Мої друзі ставляться до моєї мами шанобливо. Вона дуже гостинна і добре знайома з усіма хлопцями, з якими я дружу. Мама завжди намагається до м, якщо є необхідність. У нашому будинку багато тварин – кішка, собака, хом’як, папуга, рибки. Мама каже, що тварини допомагають нам жити в гармонії з собою і прищеплюють почуття відповідальності. Я знаю, так кажуть багато дітей, але моя мама справді найкраща, і я її дуже люблю.

http://ukrtvory.ru/najdorozhcha-v-sviti-lyudina.html

Стал очень гордым и заносчивым. И однажды потерял зерно, но Чернушка пришла ночью, чтобы дать ему еще одно Но и это зернышко он потерял.
Тогда учитель начал на него ругаться и запер Алешу, приказав учить урок! Чернушка не появлялась, урок не был выучен. Когда учитель хотел взять розги и наказать Алешу, он нарушил свое слово и предал Чернушку!
Министр явился к Алеше в золотых цепях, чтобы попрощаться. Алеша плакал и просил прощения, но Чернушка-министр сказал:" — Твоя нескромность причиною, что я осужден носить эти цепи, — сказал министр с глубоким вздохом, — но не плачь, Алеша! Твои слезы мне не могут. Одним только ты можешь меня утешить в моем несчастии: старайся исправиться и будь опять таким же добрым мальчиком, как был прежде.
Конец.