Відповідь:
На мою думку класицизму э художньому напряму притаманно відображати життя в ідеальних образах, які тяжіють до загальної «норми», зразка. Зразком досконалого та гармонійного мистецтва в класицизмі була проголошена антична класична минувшина. Тому митці часто зверталися до сюжетів і образів античної міфології. Письменники цієї доби зразки, гідні наслідування, також вбачали в античній класиці, у трагедіях Есхіла та Софокла, у поезії Горація. Особливість літератури класицизму виявилась ще й у тому, що її творці дотримували правил, які були обов’язковими й відповідали порядкам, встановленим у суспільстві.
Уперше класицизм з’явився в італійській культурі XVI ст., а найбільшого розквіту досяг у Франції у XVII столітті: у драматургії (П’єр Корнель, Жан Расін, Жан Батіст Мольєр), у поезії (Жан де Ла-фонтен), у живописі (Нікола Пуссен), в архітектурі.
Пояснення:
Конечно, Островский как драматург сюжеты и характеры для своих произведений на раннем этапе творчества черпал прежде всего в Замоскворечье, но позже он много ездил по России, собрал материал из рассказов местных жителей, газет. Например, драмы "Бесприданница", "Гроза" связаны с купечеством, промышлявшим на берегах Волги. Островский является представителем реализма в драматургии, поэтому его герои имеют черты, которые являются типичными для России в целом, а не только для Замоскворечья: изображённые им картины быта можно было найти в любом уголке империи, где был хоть один купец.
Объяснение:
