Альфред Маргул-Шпербер — румунський письменник, публіцист і перекладач.
Народився 23 вересня 1898 року в м. Сторожинець Чернівецької області. Походив з асимільованої єврейської родини.
Навчався в ліцеях м. Чернівці та м. Відень, де протягом 1914 – 1916 р.р. проживала сім’я. У столиці Австрії Маргул-Шпербер зближується з робітничим рухом. Був учасником Першої світової війни. Протягом 1919 – 1920 р. перебував у Парижі та Нью-Йорку, де навчався в університетах, після чого він повертається до Румунії і поступає тут в університет. Під час перебування в Нью-Йорку редагує часопис “Нью-Йоркська народна газета” – орган Компартії США. Захворівши, у 1924 році письменник повертається до Чернівців, редагує газету “Черновіцер Моргенблат”, а у 1933 році переселяється до міста Сучава (Південна Буковина).
До війни вийшли дві його збірки “Парабола ландшафту” (1934), “Таємниця і зречення” (1939), в яких переважають символічно-пейзажні вірші із строгою класичною метрикою.
У 1940 році письменник переїжджає до Бухареста, де стає однією з головних фігур німецької літератури Румунії, покровителем молодого поета Паула Целана. Поезія Альфреда Маргула-Шпербера збагачується новими ідеями та образами. Він видає збірки: “Свідок часу” (1951 р.), “Перспектива і ретроспектива” (1955 р.), “Розплющеними очима” (1956 р.), “Діяння і мрії” (1959 р.), “Зоряні години кохання” (1963 р.), “З передісторії” (1964 р.), “Зачароване слово” (1969 р.) та інші. Також перекладає німецькою мовою поезії Міхая Емінеску, Тудора Аргезі, Алексанра Філіппіде, Міхая Бенюка, Марії Бануш.
Письменник дружив з буковинським поетом і скульптором Опанасом Шевчукевичем, переклав німецькою мовою кілька його поезій (надруковані в журналі “Клінгзор”, Сібіу, 1933). У 1954 році був удостоєний Державної премії Румунії. Помер Альфред Маргул-Шпербер 3 січня 1967 року в Бухаресті.
Объяснение:
это то?
