Подвиг Андрія Соколова полягає у його життєстійкості, вірності обов'язку, у його людяності та співчутті до тих, хто поруч, хто потребує його до . Ці благородні почуття не вбиті у ньому ні війною, ні горем втрати близьких, ні тяжкими роками полону.
Взяти на виховання хлопчика-сироту, при цьому усвідомлюючи, який тягар відповідальності за його долю лягає
на плечі, – на це вирішиться далеко не кожна людина, та ще після перенесених випробувань. Здавалося б, людина, змучена і духовно, і фізично, має втратити сили, надломитися чи відгородитися від життя завісою байдужості.
