Читаючи роман «Євгеній Онєгін» ми знайомимося з любовними листами головних героїв, які відрізняються особливостями їх написання від решти оповідання.
Є відчуття, що Пушкін вставляє у свій роман реальні листи закоханих героїв, написані у віршованій формі. Так, саме так. У той час, на початку дев’ятнадцятого століття листи писали саме в формі віршів. Тепер, літературні критики зберігають такі екземпляри листів, як історичні документи особливої важливості.
Пушкін робить листи Тетяни і Євгенія окремими текстами. Він, немов включає їх в зміст роману окремими частинами, надає їм окремі назви.
Яка мета таких любовних листів в романі? Я думаю, автор створює їх тексти для того, щоб краще розкрити образи головних героїв, щоб передати їх внутрішні почуття і переживання.
Читаючи відвертий лист Тетяни, ми дізнаємося про те, наскільки ця дівчина чиста і наївна, наскільки вона віддається всім емоціям, які захлеснули її серце. Вона не приховує своєї схвильованої любові і чекає взаємної відповіді.
Лист Онєгіна характеризує внутрішні риси характеру головного героя, передає його ставлення до ситуації, що склалася.
Зі змісту двох листів ми дізнаємося про героїв набагато більше, ніж з рядків всього роману. Тетяна оголює свою душу перед молодою людиною, вона думає про те, що Євген почне зневажати її за настільки відверті почуття. Але, Онєгін не поспішає відповідати і непокоїть серце дівчини в невіданні. Тетяна, перебуваючи в повній самоті з самого дитинства, повірила, що Євген саме та людина, яка захистить і врятує її від довгої самотності. Вона вважає його порядною і чесною людиною.
