1. Переглянути відео 2. Прочитати в інтернеті або прослухати аудіокнигу твір В.Рутківського "Джури козака Швайки". Частина друга "На козацьких островах" 3.. Дайте письмову відповідь на запитання: - Чи можна вважати твір В.Рутківського історичним? Свою думку поясніть - Хто є головними героями твору? - Хто став наставником для Санька? Чому .

Каждый день рождения мне дарят много разных подарков:игрушки,футбольный мяч,телескоп...Но однажды папа и мама на мой 8 день рождения подарили сестренку.Как это нестранно звучит,но это так.Моя мама родила мне сестренку именно в мой день рождения.Я только проснулся, когда услышал мамин голос.Быстро побежал в прихожую и увидел это прелестное создение, завернутую в белую пеленку и обвязанную розовым бантом.Смотря на нее у меня горили глаза,я очень был рад, так как всегда мечтал о сестренке или о братишки, а тут такой подарок. У нее были голубые глаза, точно море, светлые волосы, а на левой руке родимое пятно ,похожее на зайчика.Посмотря на нее я сказал "анастасия". Родители согласились, и теперь у этого божьего создания было имя - Анастасия.Это был мой самый незабываемый день рождения, а настя незабываемым подарком.  ну в канце лучше изменить..а то не то получается..

Цитатна характеристика:• «Настя була веселої вдачі»;• «...Слово «Хуррем» значить: або спокійна, або безжурна, або весела. Не знала тільки, чи се по-татарськи, чи по-турецьки»;• «Вона весь час бажала собі одного: жити, жити, жити — за всяку ціну жити, хоч би в біді й пониженню, в татарській неволі! Бо світ був такий гарний, гарний! А вона була ще така молода, молода!»;• «Вона була в чорних скрипучих матах. Здавалося їй, що се домовина. І що в тій чорній домовині похоронена вся її ясна дівоча минувшість»;• «...Галичанка Настуся»;

• «Чому діти тої землі, з котрої вийшли, йшли у неволю, хоч вони ростом і силою більші від татар. Чому вони женуть татар у неволю, але татари їх?»;• «...Прийдеться їй стати невольницею або може, жінкою одної з тих брудних потворів, про які ще вдома оповідала їй бабуня, що вони родяться сліпі, як собаки»;• «На татарських ременях пригадувала собі, що не тільки її мати, але й вона сама жертвувала себе в хоробі на службу Богу. А потому, коли минула хвороба, забула свій обіт і знайшла собі земного нареченого»;