“Тиха елегія” – поезія патріотична. Уже сама назва є досить оригінальною як для твору із патріотичним пафосом. Цією назвою письменник підкреслює, що справжнє почуття патріотизму є не гучними промовами, а чимось досить особистим, тихим, інтимним. Патріотизм, любов до своєї землі – десь на рівні внутрішніх відчуттів і говорити на цю тему варто тихо, елегійно, або й взагалі не говорити. “…Від них не відокремлює себе і тоді, як в землю перейду” – патріотизм не як сукупність пишних фраз,
